Відмінності між версіями «Часто»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія: | [[Категорія: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | [http://sum.in.ua/s/chasto Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | |
| + | |||
| + | ЧАСТО. Присл. до частий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 278); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Леся Українка, V, 1956, 137); Хилиться голова Христини все нижче та нижче; падають сльози з очей все частіше та рясніше... (Панас Мирний, III, 1954, 67); Йонька.. ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п'явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7); Іван Трохимович часто закліпав очима: таку саму рябу корову пас і він (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 297); Не дуже пильно приставав [Денис] до громади і не часто було і виходить до волості (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 398); Молодиця на Черемоші допирає білизну, часто й сильно б'є праником, а з під нього розлітаються бризки, мов дощ дорогоцінного каміння (Гнат Хоткевич, II, 1966, 55); Розмірено, часто у дзвони він б'є (Павло Грабовський, I, 1959, 304); Часто мигтіла блискавка, і раз за разом гуркотів грім (Микола Трублаїні, II, 1955, 178); Все частіше попадалось велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308); | ||
| + | // Те саме, що нерідко. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечних між собою, треба тільки, щоб твоя дружина розуміла й поважала усі ті моменти (Леся Українка, V, 1956, 344); Тимко та Орися вкладалися спати, часто навіть не вечеряючи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 267). | ||
| + | ♦ Часто й (та) густо див. густо. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 15:42, 4 грудня 2014
Часто, нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. Частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. II. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976. [[Категорія:
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧАСТО. Присл. до частий. Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 278); Вона нам часто пише, і з листів видно, що у них все гаразд (Леся Українка, V, 1956, 137); Хилиться голова Христини все нижче та нижче; падають сльози з очей все частіше та рясніше... (Панас Мирний, III, 1954, 67); Йонька.. ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п'явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7); Іван Трохимович часто закліпав очима: таку саму рябу корову пас і він (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 297); Не дуже пильно приставав [Денис] до громади і не часто було і виходить до волості (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 398); Молодиця на Черемоші допирає білизну, часто й сильно б'є праником, а з під нього розлітаються бризки, мов дощ дорогоцінного каміння (Гнат Хоткевич, II, 1966, 55); Розмірено, часто у дзвони він б'є (Павло Грабовський, I, 1959, 304); Часто мигтіла блискавка, і раз за разом гуркотів грім (Микола Трублаїні, II, 1955, 178); Все частіше попадалось велике каміння, що далі, на самім вершку, творило хаос поламаних скель (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308); // Те саме, що нерідко. Гарно задумані, написані з великим розмахом, з прекрасними деталями, вони [повісті] часто не задовольняють читача (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Життя кожної людини складається з моментів, часто суперечних між собою, треба тільки, щоб твоя дружина розуміла й поважала усі ті моменти (Леся Українка, V, 1956, 344); Тимко та Орися вкладалися спати, часто навіть не вечеряючи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 267). ♦ Часто й (та) густо див. густо.
Ілюстрації
|
|
|
|
