Часник

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Часник, -ку, м. 1) Чеснокъ, Allium sativum L. Чуб. І. 110. ЗЮЗО. І. 111. Не їла душа часнику, то не буде й смердіти. Ном. 2) — гадячий. Раст. Sedum acre. Шух. І. 22. Ум. Часничо́к.

Сучасні словники

Часник (лат. Allium sativum) — дворічна рослина родини цибулевих (Alliaceae). Дико росте в Європі й Азії; культивується повсюдно. Продуктивною частиною часника є цибулина. Часник містить вуглеводи, білкові речовини, клітковину, товщ, золу, вітамін С. Використовується в кулінарії, у м'ясопереробній промисловості, консервному виробництві, а також як лікарська рослина. Листя плоске, цибулина складна, складається з 2-50 зубків, кожен з яких покритий жорсткою шкірястою лускою. У дикому вигляді зустрічається майже повсюдно. Стародавня культурна рослина. Культурні форми розділяють на стрілуючий і звичайний (нестрілуючий). Розрізняють яровий і озимий часник.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Див. також

Додаткові відомості