Чапати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:41, 23 листопада 2017; Avpolukhina.ij17 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

итти, медленно ступая со звукомъ. Щось чапа. Лохв. у. 2) Рвать, обрывать, напр. плоды съ дерева. Вх. Уг. 274.

Сучасні словники

ЧА́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. Повільно ступати, іти не поспішаючи. Обережно, здебільшого поодинці і мовчки, відходили від груп окремі люди, ховали під чуні торбини і, оглядаючись, чапали на вокзал (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 57); Знову набирається сміливості свиня, чапає до хлопця (Вас., II, 1959, 349); Босі ноги чапали по м’якій пилюзі (Горд., І, 1959, 112); Усі свої чотири десятини, розкидані у п’яти руках, обійшла [Докія] до смеркання. Ледве вже чапала додому, стомлена і радісна (Стельмах, II, 1962, 333).

Ілюстрації

Чапати.jpg Чаап.jpg Чапап.jpg Ча.jpg

Медіа

Див. також

Ходити, -джу, -диш, гл. 1) Ходить. Не ходи, козаче, по над берегами, не суши дівчини чорними бровами. Н. п. ходи, ходім, ходіть!

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 444.

Зовнішні посилання

http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/64202-chapaty.html