Відмінності між версіями «Чако»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Чако, -ка, '''''с. ''Киверъ. ''Ходить жовняр, ходить, в руках чако носить. ''Гол. І. 135. [[Категорі...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чако, -ка, '''''с. ''Киверъ. ''Ходить жовняр, ходить, в руках чако носить. ''Гол. І. 135. | '''Чако, -ка, '''''с. ''Киверъ. ''Ходить жовняр, ходить, в руках чако носить. ''Гол. І. 135. | ||
[[Категорія:Ча]] | [[Категорія:Ча]] | ||
| + | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ||
| + | [http://slovopedia.org.ua/93/53415/1016010.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови] | ||
| + | |||
| + | чако | ||
| + | -а, с. , зах. Ківер | ||
| + | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/kiver Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | Чако-КІ́ВЕР, а, чол. У європейських арміях XVIII — XIX ст. — військовий головний убір із твердої шкіри. Муштра замучує: ходиш і ходиш, витягнувши носки, та щоб ківер на голові не хитнувся, наче він не на голові в тебе, а в землю вкопаний (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 99); * У порівняннях. Клобук стримів на його голові, неначе великий ківер на солдатові за часів Миколи I (Нечуй-Левицький, III, 1956, 371). | ||
| + | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- | ||
| + | [[Файл:91px-GardeTschako.jpg|міні]] | ||
| + | [[Файл:120px-Shako-garde-royale-p1000581.jpg|міні]] | ||
| + | [[Файл:800px-MuseeMarine-ShakoMarine.jpg|міні]] | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|clZChhZY4Ko}} | ||
Версія за 21:20, 21 листопада 2017
Чако, -ка, с. Киверъ. Ходить жовняр, ходить, в руках чако носить. Гол. І. 135.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
чако -а, с. , зах. Ківер
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Чако-КІ́ВЕР, а, чол. У європейських арміях XVIII — XIX ст. — військовий головний убір із твердої шкіри. Муштра замучує: ходиш і ходиш, витягнувши носки, та щоб ківер на голові не хитнувся, наче він не на голові в тебе, а в землю вкопаний (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 99); * У порівняннях. Клобук стримів на його голові, неначе великий ківер на солдатові за часів Миколи I (Нечуй-Левицький, III, 1956, 371).
