Чаклування

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Чаклува́ння, -ня, с. Колдованіе, колдовство.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках: 1. заст. Займатися чаклунством (у 1 знач.). Не встиг дід нічого сказати.., як один старий циган уже став чаклувати. Як дмухне люлькою, як сипоне іскрами, так уже й вікон не стало видно, і полум'я аж танцює в хаті (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 15); Чаклувала баба.. Старечими губами промовляла якісь слова незрозумілі (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 177); // Навертати біду, лихо, хворобу на людей, мор на тварин. Перейшла [Домаха] жити у пустку, що на леваді, над болотом, та й стала чаклувати та людям капості робити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 177); Розказували, як Параскіца серед білого дня чаклувала коло криниці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 273).

2. над ким — чим, біля кого — чого і без додатка, перен., розм. Зосереджено виконувати якусь дію, що своєю таємничістю або незрозумілістю нагадує чаклунство (у 1 знач.). Власноручно варити кашу вожак чабанський береться лише в особливих випадках, але коли вже він почне, то чаклуватиме біля неї, нікого не підпускаючи (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 60); У них шипіло й шкварчало на кухні з ранку й до вечора. Баба Надя чаклувала над сковородами й каструлями (Павло Загребельний, День.., 1964, 282); Поперемінно згинаючись і випростуючись, щось чаклують молотами над ковадлом дві чорні, мов відлиті, постаті ковалів (Михайло Стельмах, I, 1962, 111); Ганна кинулася до ліжка, але гетьман вже не бачив ні Ганни, ні Капусти, і знову над ним чаклували лікарі, силоміць вливали у рот якесь питво (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 592); Невеличка на зріст, середнього віку худорлява жінка в оточенні співробітниць у таких же білосніжних халатах чаклує над пробірками, колбами, склянками (Вечірній Київ, 8.III 1969, 2).

Ілюстрації

Bbef261c702196e3e23162c93ac0679e.jpg Volshebstvo 1.jpg Fairy-Godmother.jpg 191234864.jpg

Медіа

Момент чаклування в Попелюшці

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 265.

Зовнішні посилання