Відмінності між версіями «Цітати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Цітати, -таю, -єш, '''''гл. ''Играть въ четъ или нечетъ. ''Можний панонько сидить, далеко видить, двома яблучки підкидаючи, трома горшки та цітаючи, вицітав коня та зпід короля. ''Чуб. ІІІ. 293.  
 
'''Цітати, -таю, -єш, '''''гл. ''Играть въ четъ или нечетъ. ''Можний панонько сидить, далеко видить, двома яблучки підкидаючи, трома горшки та цітаючи, вицітав коня та зпід короля. ''Чуб. ІІІ. 293.  
 
[[Категорія:Ці]]
 
[[Категорія:Ці]]
Цита́та  (пізньолат. citatio, від лат. cito — «зрушую», «викликаю») — невеликий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору. Використовується іншою особою у своїй праці з обов'язковим посиланням на автора і джерело цитування з метою підтвердити чи розширити власне твердження. Джерелом цитування обов'язково має слугувати цитоване видання, а не твір, у якому потрібне висловлювання наводиться як цитата. До винятків належать такі випадки:
 
- першоджерело недоступне або ж з ускладненим доступом;
 
- цитується публікований архівний документ, і відтворення тексту за архівним першоджерелом може неправомірно надати цитуванню характер архівного розшуку;
 
- цитований текст став відомим внаслідок внаслідок цитування слів автора іншою особою.
 
 
    першоджерело недоступне або ж з ускладненим доступом;
 
    цитується публікований архівний документ, і відтворення тексту за архівним першоджерелом може неправомірно надати цитуванню характер архівного розшуку;
 
    цитований текст став відомим внаслідок внаслідок цитування слів автора іншою особою. Цитування не є плагіатом за умови вказання меж цитування та його авторства. Авторські права на зміст цитати належать автору цитати, а отже, особа, котра її наводить, не відповідає за її зміст.
 
[[Файл:Цітата24.11.2015.jpg|міні|цітата24.11.2015.jpg]]
 
 
[[Файл:Скрябін24.11.2015.jpg|міні|скрябін24.11.2015.jpg]]
 

Поточна версія на 16:50, 26 листопада 2015

Цітати, -таю, -єш, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Можний панонько сидить, далеко видить, двома яблучки підкидаючи, трома горшки та цітаючи, вицітав коня та зпід короля. Чуб. ІІІ. 293.