Цілитель

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цілитель, -ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені. Чуб. I. 125.


Сучасні словники

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ціли́тель іменник чоловічого роду, істота

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦІНИТЕЛЬ, я, чол. Той, хто вміє цінити кого-, що-небудь, визнає цінність, значущість когось, чогось; шанувальник, прихильник. Творчість Климентія Домінчена набула популярності. Його пісні, хори, кантати полюбилися багатомільйонним цінителям музики, вийшовши далеко за межі нашої республіки (Радянська Україна, 2.II 1968, 2); Захоплюючись літературою й віддаючи їй всю душу як читач і цінитель, Артамонов любив також інші галузі мистецтва (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 207); У 1887 році Ярцев не був ще письменником у галузі театру, але був уже палким театралом: уважним глядачем, вдумливим цінителем мистецтва актора (Збірник про Кропивницького, 1955, 192); Михайло Федорович Комаров був пристрасним цінителем старовини (Микола Олійник, Леся, 1960, 122).


Словник української мови

Цілитель я, ч., книж н. Той, хто (те, що) зці­ляє від чого-небудь. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені! (Чуб., І, 1872, 125); А машина стри-ба. А машина реве… І стрибають у вас печінки, стри­бають губи, зуби й інші органи вашого людського тіла… О, Аллаху! О, Магомете! О, цілителю Пантелей­моне! І навіщо вас міль поїла… Ви, тільки ви б і вряту­вали… (Вишня, І, 1956, 182).

Орфоепічний словник української мови

1цілитель — [ц іли/теил ] л а, ор. леим, м. (на) леив і/ л у, мн. л і, л іў …

2цілитель — я, ч., книжн. Той, хто (те, що) зціляє від чого небудь …

3цілителька — и, ж., книжн. Жін. до цілитель …

4зцілитель — я, ч. Той, хто зціляє від хвороби; цілитель …


Матеріал з Вікіпедії

Цілитель (англ. Healer) — шостий епізод першого сезону телевізійного серіалу «Зона сутінків».

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Исцели́тель, -тельница – зціли́тель, -ли́телька, ціли́тель, -телька, уздорови́тель, -телька. [Святи́й Анто́нію, зубови́й ціли́телю, поможи́ мені́ (Чуб. I)]. - Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору Целитель – (з)ціли́тель, -ля; -ница – (з)ціли́телька, -ки. - Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору Ціли́тель, -ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені. Чуб. I. 125. - Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору Чудотво́рець = чудотво́рець (С. Жел.), цїли́тель.


Ілюстрації

Цілитель 1.jpg [1] Цілитель 2.jpg [2] Цілитель 3.jpg [3] Цілитель 4.jpg [4]

Медіа

Священик цілитель із Прикарпаття творить дива Канал ICTV2

Цілитель воленьки або рецепти мужності патріота

Музика -- цілитель душ

[5] Українські пісні "Гра"