Цяпка

Цяпка, -ки, ж. 1) Точка, пятнышко. 2) Капелька. Желех. 3) = Ціпка. Вх. Пч. II. 11. 4) Ця́пку. Жалость, немножечко, капельку. Желех.

Сучасні словники

и, ж., діал. цятка

Словозміна:

Відмінок	Однина	Множина
Називний	ця́пка	ця́пки
Родовий	ця́пки	ця́пок
Давальний	ця́пці	ця́пкам
Знахідний	ця́пку	ця́пки
Орудний	ця́пкою	ця́пками
Місцевий	на/у ця́пці	на/у ця́пках
Кличний	ця́пко	ця́пки

Словник синонімів КРА́ПЛЯ (маленька куляста частинка якоїсь рідини), КА́ПЛЯ, КРАПЛИ́НА, КРАПЕЛИ́НАрозм., ЦЯ́ТКАрозм., КА́ПКАдіал., КАПЛИ́НАдіал., КРО́ПЛЯдіал., РОСИ́НКАрідко.Свіжа зелень розгойдалась, Розгулялась, попливла. Перші краплі засміялись До голодного зела (М. Рильський); Заблищали над щедрою нивою Каплі дощу, наче зерна пшениці (Я. Шпорта); Прокинуся - сонце і квіти побачу, І трави у світлих краплинах роси (Л. Первомайський); Крапелина тихо плакалась На розлуку з морем. Море щиро посміялося Над дитячим горем (А. Кримський); Дорохтей.. на кутніх зубах спробував золото, кинув його з цяткою крові на стіл (М. Стельмах); В її очах знов закрутилися сльози, та тепер вона не зупиняла, не ковтала їх, і вони полилися рясними капками на її шитво (І. Франко); Кров цю бачу й в цій годині: Звільна-стиха, по каплині То сльозить, то випливає (І. Франко); Кроплі роси, як розсипані перли, скрізь по траві і на листах блищали і висвічувались (О. Стороженко); Похмуре небо сипало дрібненькі росинки (О. Досвітній).

ПЛЯ́МА (частина поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням), ЛА́ТКА, ПЛІШИ́НАрозм.; ПЛЯ́МКА, ЦЯ́ТКАрозм.,ЦЯ́ТАрозм., ЦЯТИ́НАрозм. (невелика); ПІДПА́ЛИНА, ВІДМІ́ТИНА (перев. на тілі тварини, птаха); ЛЯ́ПКАрозм. (від чогось рідкого). Плями рум’янцю вкрили її обличчя (Є. Гуцало); Місячне сяйво пробивається крізь гілля і жовтими латками лежить на дорозі (П. Панч); Пильно і з острахом вдивлявся [Лукан] в кожну плямку на сніговій рівнині (Ю. Збанацький); Над садком, на світлій синяві неба, ледь помітною золотою цяткою вже викльовувалась вечорова зірка (І. Вирган); Невеликі цяти рум’янців виразно червоніли на білому змарнілому обличчі (Леся Українка); Шість пар поштових [голубів], рудих з сизими підпалинами, мав Борис (О. Копиленко); Зошит належав Галині Кукобі. Вже велика ляпка просто на обгортці неприємно вразила директора (О. Донченко).

Словник фразеологізмів

ко́жна ця́тка (ця́точка) чого. Щось найменше; найменша часточка чого-небудь. Нерушиме лише прагнення свідомості охопити собою всебуттєвість, тобто — наповнити любов’ю й радістю кожну цятку всесвіту (О. Бердник); Старий єгер Василь Гук поволі йшов густими заростями лісу. Ішов, як завжди, не поспішаючи, .. відчуваючи кожною цяткою тіла й душі доброзичливий спокій дубів, ліричну задуму беріз, древню щедрість запахущих сосон, що невтомно гудуть і шепочуть пісню вічності (О. Бердник); — Кожна цяточка життя відкриває очі у цілий світ. Хіба це так тяжко втямити? (О. Бердник).

Ілюстрації

Див. також

Цятка