Цюра

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цюра, -ри, ж. 1) = Джура. Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький. АД. І. 145. Ой п’є Байда та й кидається, та на свого цюру поглядається. Гол. І. 1. 2) Собака. Вх. Пч. І. 16; II. 5. Ум. Цюрка, цюрочка. Цюра

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦЮРА, и, жін., діал., заст. Джура. Ой п'є Байда та й кивається, Та на свого цюру поглядається (Думи та історичні пісні, 1941, 169); — Ой, цюро ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький? (Українські народні думи.., 1955, 16).

Матеріал з Вікіпедії

Джу́ра, цюра або чура — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з татарської.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

цю́ра "крупный песок", см. чу́ра. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.

Словари и энциклопедии на Академике

цюра -и; диал. (казацкий) слуга/; оружено/сец (у воина) Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.

Словари и энциклопедии на Академике

Цюры обозная прислуга в польском войске. Они следовали за ним в большом числе и причиняли грабежом немало вреда мирным жителям. Полководцы пускали иногда Ц. в бой с успехом. В 1656 г. Стефан Чарнецкий, главным образом, при помощи их отбил у шведов Варшаву; они же способствовали в значительной степени победе Яна Собеского над турками при Хотине в 1673 г. В переносном значении "цюра" обозначает человека никуда не годного, глупца.

Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.

Ілюстрації

Цюра(збрєносець).jpg