|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Цурпалка, -ки, '''''ж. ''= '''Цурпалок. ''' | | '''Цурпалка, -ки, '''''ж. ''= '''Цурпалок. ''' |
| | [[Категорія:Цу]] | | [[Категорія:Цу]] |
| − |
| |
| − | ==Сучасні словники==
| |
| − | ===[http://sum.in.ua/s/curpalka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
| |
| − |
| |
| − | 1) Відрубаний, відбитий або відламаний шматок деревини, лозини і т. ін.; уламок, обрубок. || Те саме, що шматок 1). || Обламані стебла трав'янистих рослин.
| |
| − |
| |
| − | 2) Залишок покаліченої або ампутованої руки чи ноги. || Обрубок (хвоста). || розм. Куций хвостик
| |
| − |
| |
| − | // Те саме, що шматок 1. Переборюючи течію й цурпалки льоду, я підплив до Жабі, що зовсім поринула у воду, і підхопив її під пахви... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 183);
| |
| − | // Обламані стебла трав'янистих рослин. Так баба його як нагодувала одну зиму бадиллям з картоплі, а другу маковими цурпалками, так він захляв, що не може й ногами ходити (Українські народні казки, легенди.., 1957, 415).
| |
| − |
| |
| − | // Обрубок (хвоста). Кілька разів оглянувшись, пес чвалає жебрати далі. На цурпалкові його хвоста помітне велике незадоволення (Володимир Бабляк, Літопис, 1961, 67);
| |
| − | // розм. Куценький хвостик. Шугнув молодий заєць, підкидаючи задні ноги. Він безсоромно кивав чоловікові каштановим цурпалком хвоста (Михайло Стельмах, II, 1962, 298).
| |
| − |
| |
| − | ==Ілюстрації==
| |
| − | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
| |
| − | |- valign="top"
| |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:original.jpg|x140px]]
| |
| − | |}
| |
