Цуприкувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цуприкувати, -кую, -єш, гл. Тянуть, тащить, рвать. Желех. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ЦУПРИКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., розм. Те саме, що цупити 1. Він.. хапає мене за обидві ноги й цуприкує з усієї сили (Нечуй-Левицький, I, 1956, 608); Зігнувшись дугою, він цуприкував кількасажневу лісу, зламану під час штурму валу (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 332); Тонконогий Ничипір.., зігнувшись у три погибелі, цуприкував на собі здоровенний лантух якогось збіжжя (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 148).

Іллюстрації

140px

Іншими мовами

grab - verb - /ɡræb/ TAKE WITH HAND - to take hold of something or someone suddenly and roughly: I grabbed the dog by the collar and dragged it out of the room.

Див. також

http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%F6%F3%EF%F0%E8%EA%F3%E2%E0%F2%E8&x=0&y=0

Джерела та література

https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/grab http://sum.in.ua/s/cuprykuvaty Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 250.