Цукерок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цукерок, -рка, м. Конфекта. Не треба мені цукерків! Як схочу, то й сама куплю. Левиц. Пов. 188.

Сучасні словники

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ЦУКЕРОК цуке́рок іменник чоловічого роду

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ЦУКЕРОК (з цукрового сиропу) карамелька, зб. монпансьє, карамеля, карамель; (з молока й цукру) тягучка; цукорок, цукорка.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦУКЕРОК, рка, чол. Те саме, що цукерка. — Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325); Бараболя виймає з кишені довгий саморобний цукерок, подає синові. Той недовірливо дивиться на таку розкіш, тягне її до себе, зубами обриває папірець, але потім розламує цукерок і одну половину простягає Бараболі (Михайло Стельмах, II, 1962, 289).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Цукерок -рка; см. цукерка конфе/та; уменьш. конфе/тка.

Словари и энциклопедии на Академике

Конфета цукерок (-рка), цукерик, цукерка, (гал.) цукорок. [Червоні папірці з цукерків (Васильч.). Дала йому ще одного цукерика (Звин.)]. -ты - цукерки (-ків). Прямо -та, а не человек - чистий марципан, а не людина.

Ілюстрації

Медіа

Сучасні дива Цукерки
Шоколадные конфеты своими руками