Відмінності між версіями «Циндря»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Замінено вміст на «'''Ци́ндря. '''См. '''Ци́ндра. ''' Категорія:Ци»)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Ци́ндря. '''См. '''Ци́ндра. '''
 
'''Ци́ндря. '''См. '''Ци́ндра. '''
 
[[Категорія:Ци]]
 
[[Категорія:Ци]]
 
1. Окалина. Аж в учительській стало тісно, коли зайшов [коваль] Гаврило. За хвилину кімната виповнилась запахом вугільного диму й металевої циндри (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 375); — А це я, товаришу капітан III рангу, циндру з нього [чайника] оббиваю. Драїти буду (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 53).
 
 
2. Легковажна людина; кокетлива, пуста жінка. — Циндря то вона циндря, а дивіться, яка вродлива дуже, — промовила головиха на ухо секретарші з суду (Панас Мирний, III, 1954, 193).
 
 
[[Файл:1190720.jpeg|міні]]
 
[[Файл:Eisenhammerschlag Fe3 O4.jpg|міні]]
 
https://uk.wikipedia.org/wiki/Окалина
 
 
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
 

Версія за 12:41, 23 листопада 2017

Ци́ндря. См. Ци́ндра.