Відмінності між версіями «Циган»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 15: Рядок 15:
 
|}
 
|}
  
==Медіа==
+
==Джерела==
 +
 
 +
YTLvbeRhblE.jpg
  
  
 
[[Категорія:Ци]]
 
[[Категорія:Ци]]

Версія за 15:57, 23 жовтня 2018

Циган, -на, м. 1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. МВ. І. 107. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. циганщина. См. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. голова, король — старшина, дама — писарь, валетъ — циган, десятка — десятник, шестерка — кобила. КС. 1887. VI. 466. Ум. Циганочок, циганчик. Вх. Лем. 480. Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ЕЗ. V. 202.

Сучасні словники

Цигани — група народів індійського походження, що проживає у багатьох країнах світу — в Європі, Близькому та Середньому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк (переважно в Латинській). Етнонім цигани походить від середньогрецького Atsigan, перші згадки датуються ХІІІ століттям, саме від цього кореня пішла ціла група схожих назв у слов'янських та німецькій мові. Циганська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже значна частина циган, якщо не більшість не говорять циганською, а послуговуються місцевими мовами або ж їх діалектами.

Ілюстрації

Вагвпро.jpg YTLvbeRhblE.jpg

Джерела

YTLvbeRhblE.jpg