Цербер

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

ЦЕ́РБЕР,-а

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980) 1. У старогрецькій міфології — триголовий злий пес з хвостом і гривою з гадюк, який охороняє вхід у підземне царство. Ввесь, до найдальших осель, заслухавсь [Орфея] здивований Тартар.. Цербер не смів роззявляти потрійної пащі своєї (Микола Зеров, Вибр., 1966, 219).

2. перен. Лютий і пильний охоронець. Цідило, невтомний цербер цього місця [зали суду], позачиняв вікна (Іван Франко, VI, 1951, 267); — А коменданта я таки закидав гранатами в хаті, так і не вийшов глянути на своїх церберів... (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 51); * У порівняннях. — В чім діло? — тихим, стомленим голосом невсипущого працівника звернувся він [письмоводитель] до десяцьких, що церберами, хитро осміхаючись, стояли коло порогу [порога] (Степан Васильченко, IV, 1960, 29)

Походження і функції

Кербер був народжений Єхидною від Тіфона і був велетенським псом з багатьма (найчастіше згадується з трьома) головами та зміями замість шерсті. Його хвіст був колючим і ним пес міг вражати противників. Кербер охороняв вхід до Аїду, не випускаючи з нього тіні мертвих і не впускаючи живих, поки вони не помруть. Але повз нього вдавалося пройти деяким сміливцям. Так Орфей присипив пса співом, а Тесей відволік увагу, кинувши смачної їжі, однак не зміг повернутися. Крім того, пес карав порушників законів Гадеса. Так він терзав Тесея, якого Гадес посадив на трон, з якого той не міг сам підвестися[2][3].

Ілюстрації

a6b8dea9028d82bbd97a21bcc4b96d21.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання