Відмінності між версіями «Цербер»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет права та міжнародних ві...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ЦЕ́РБЕР,-а | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | 1. У старогрецькій міфології — триголовий злий пес з хвостом і гривою з гадюк, який охороняє вхід у підземне царство. Ввесь, до найдальших осель, заслухавсь [Орфея] здивований Тартар.. Цербер не смів роззявляти потрійної пащі своєї (Микола Зеров, Вибр., 1966, 219). | |
| + | |||
| + | 2. перен. Лютий і пильний охоронець. Цідило, невтомний цербер цього місця [зали суду], позачиняв вікна (Іван Франко, VI, 1951, 267); — А коменданта я таки закидав гранатами в хаті, так і не вийшов глянути на своїх церберів... (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 51); * У порівняннях. — В чім діло? — тихим, стомленим голосом невсипущого працівника звернувся він [письмоводитель] до десяцьких, що церберами, хитро осміхаючись, стояли коло порогу [порога] (Степан Васильченко, IV, 1960, 29) | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | + | https://i.pinimg.com/originals/a6/b8/de/a6b8dea9028d82bbd97a21bcc4b96d21.jpg | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/cerber Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 21:39, 30 листопада 2019
ЦЕ́РБЕР,-а
Зміст
Сучасні словники
1. У старогрецькій міфології — триголовий злий пес з хвостом і гривою з гадюк, який охороняє вхід у підземне царство. Ввесь, до найдальших осель, заслухавсь [Орфея] здивований Тартар.. Цербер не смів роззявляти потрійної пащі своєї (Микола Зеров, Вибр., 1966, 219).
2. перен. Лютий і пильний охоронець. Цідило, невтомний цербер цього місця [зали суду], позачиняв вікна (Іван Франко, VI, 1951, 267); — А коменданта я таки закидав гранатами в хаті, так і не вийшов глянути на своїх церберів... (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 51); * У порівняннях. — В чім діло? — тихим, стомленим голосом невсипущого працівника звернувся він [письмоводитель] до десяцьких, що церберами, хитро осміхаючись, стояли коло порогу [порога] (Степан Васильченко, IV, 1960, 29)
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
