Царевич

Cловник Грінченка

Царевич, -ча, м.царенко

Царенко, -ка, м.Царевичъ. Як його (царя) не було дома. — народились царенко і царівна. Рудч. Ск. І. 116.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦАРЕ́ВИЧ, а, чол. Син царя (у 1 знач.). Був собі цар, і мав той цар одного тільки сина. Як виріс царевич і прийшла пора його женить, от цар і послав гонців [гінців] по всьому царству пошукать царевичеві невісти (Олекса Стороженко, I, 1957, 62); — Я, брате Ісаїчу, слухав обіцянки царевича [Димитрія] в Путивлі, бачив і супроводжував молоду царицю Марину до Москви... (Іван Ле, Побратими 1954, 17).

Фразеологічний словник української мови

1. Без царя́ (без царка́) в голові́ - розумово обмежений, недалекий, безрозсудний. Я вважав, що ця роль якраз для мене. Сам Гоголь пише, що Хлестаков — тоненький, худенький… без царя в голові… неспроможний зупинити постійної уваги на якій-небудь думці… (В. Нестайко)

2. Без царя́ (без царка́) в голові́ - нерозумно, безрозсудно. Пощо на чолі поміщено книжку Ніцше..— сю блискучу, а фальшиву балаканину, сю справді анархістичну філософію, роблену без царя в голові,— сього абсолютно не розуміємо (І. Франко)

Словник синонімів Вусика

ЦАРЕ́ВИЧ - царенко, цареня, царенятко, царівна (ж.), царя, царятко

Ілюстрації

Різниця між словами «цар» та «король»

• Цар – древнє найменування влади панів і керівників громадських утворень (наприклад, міст)
• Згодом цар – виключно слов’янський титул вищого порядку, який можна співвіднести з імператором
• Король – особа, яка керує королівством (монарх), а цар – царством
• Термін «король» більш відомий і поширений, ніж «цар», однак менш експресивний
• Здебільшого царі були в православних країнах, а королі в католицьких