Відмінності між версіями «Цабати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Цабати, -блю, -леш, '''''гл. ''= '''Цібати. '''Угор.  
 
'''Цабати, -блю, -леш, '''''гл. ''= '''Цібати. '''Угор.  
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63708-cybatyj.html
+
 
 +
===[http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
 
Цибатий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ном. № 8623., Ум. цибатенький.  
 
Цибатий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ном. № 8623., Ум. цибатенький.  
  
  
http://sum.in.ua/s/cybatyj Словник української мови
+
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
 
 
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 
   в означеннях
 
   в означеннях
Рядок 13: Рядок 15:
 
//  Довгий, тонкий (про ноги). Він ішов так швидко, як тільки міг, прогонисто викидав уперед то одну, то другу ногу, ноги мав цибаті, аж он які (Павло Загребельний, Диво, 1968, 21); На гнідій шкапині показався чудернацький вершник: без сідла, з мотузяною оброттю, сам довгий, з високо піднесеною головою, з цибатими, ледве не до землі ногами. Це був старий Канушевич (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 361);
 
//  Довгий, тонкий (про ноги). Він ішов так швидко, як тільки міг, прогонисто викидав уперед то одну, то другу ногу, ноги мав цибаті, аж он які (Павло Загребельний, Диво, 1968, 21); На гнідій шкапині показався чудернацький вершник: без сідла, з мотузяною оброттю, сам довгий, з високо піднесеною головою, з цибатими, ледве не до землі ногами. Це був старий Канушевич (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 361);
 
//  На високих тонких ніжках (про предмети). Попід вікнами та з другого боку залу попід дверима на високих цибатих триногах — кіноапарати, які то в один бік своїм темним оком повернуться, то в другий (Павло Тичина, III, 1957, 467).
 
//  На високих тонких ніжках (про предмети). Попід вікнами та з другого боку залу попід дверима на високих цибатих триногах — кіноапарати, які то в один бік своїм темним оком повернуться, то в другий (Павло Тичина, III, 1957, 467).
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ЦИБАТИЙ.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]
 +
|}
 +
  
  
ЦИБАТИЙ.jpg
 
  
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 205.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 205.
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Ца]]
 
[[Категорія:Ца]]

Версія за 12:44, 10 січня 2014

Цабати, -блю, -леш, гл. = Цібати. Угор.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Цибатий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ном. № 8623., Ум. цибатенький.


Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

 в означеннях

Тлумачення, значення слова «цибатий»:

ЦИБАТИЙ, а, е, розм. З довгими тонкими ногами. П'ята була Домаха Карлючківна.. Зростом собі невеличка: хоч у яку хату ввійде, то головою стелі достане; суха та цибата (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 176); Цибатий Невкипілий, на цілу голову в натовпі вищий за всіх, кумедно, як чорногуз, хитав головою (Андрій Головко, II, 1957, 220); До цеху нагодився начальник депо Васильченко. Він був такий же тонкий і цибатий, мов жердина (Олекса Гуреїв, Через замети, 1961, 93); // Довгоногий (про птахів). Менший [брат] тихесенько Галю заспокоює, і Галя собі заспокоюється, ще часом і пісеньку заспіва про журавля, «що цибатий журавель, він до млина їздив, дивне диво бачив» (Марко Вовчок, I, 1955, 289); Півень такий у дворі ходив. Галаган, куряча порода, цибатий і шия гола (Олесь Донченко, VI, 1957, 108); // Довгий, тонкий (про ноги). Він ішов так швидко, як тільки міг, прогонисто викидав уперед то одну, то другу ногу, ноги мав цибаті, аж он які (Павло Загребельний, Диво, 1968, 21); На гнідій шкапині показався чудернацький вершник: без сідла, з мотузяною оброттю, сам довгий, з високо піднесеною головою, з цибатими, ледве не до землі ногами. Це був старий Канушевич (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 361); // На високих тонких ніжках (про предмети). Попід вікнами та з другого боку залу попід дверима на високих цибатих триногах — кіноапарати, які то в один бік своїм темним оком повернуться, то в другий (Павло Тичина, III, 1957, 467).

Ілюстрації

ЦИБАТИЙ.jpg [http URL адреса картинки] Слово2.jpg [http URL адреса картинки]



Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 205.