Хутряний

Хутряний, -а, -е. Мѣховой. Хутряний шлик. К. МБ. ІІ. 129. Хутряний – виготовлений, пошитий із хутра: хутряний комір, хутряний одяг, хутряна шапка, хутряні рукавиці.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Прикм. до хутро 1, 2. Біжу на подвір'я. А там бряжчать залізні цепи і люто ґвалтують собаки.. Ну, годі, Оверко [собака]... Не чує, не бачить. Скачуть червоні очі, скаче широкий лоб і білі хутряні ногавиці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 225); Лисиця і заєць становлять основну хутряну сировину Радянських Карпат (Звірі.. Карпат.., 1952, 30).

2. Зробл. з хутра (у 3 знач.), на хутрі. Кажан на самісінькі очі насунув облізлу хутряну шапку (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 6); Хуртовина сліпила очі. Хлопець не знав, що робити. Він не взяв з собою ні харчів, ні хутряного мішка, в якому можна переждати пургу (Микола Трублаїні, I, 1955, 277); Діти поскидали, звичайно, свій хутряний одяг (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 14); Не поспішаючи підняв [хазяїн] хутряний комір (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 3); Інга сама сидить в кріслі, кутаючись в хутряну душогрійку (Іван Кочерга, II, 1956, 352). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 178.

Ілюстрації