Відмінності між версіями «Хурбет»
| Рядок 48: | Рядок 48: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|2ArXub2277g}} |
| + | {{#ev:youtube|mN5Uf_xwPLw}} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
=Джерела= | =Джерела= | ||
| − | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0% | + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BA |
| − | + | https://slova.com.ua/word/%D0%B1%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%8F%D0%BA | |
| − | http:// | + | http://sum.in.ua/s/bidnjak |
[[Категорія:Ху]] | [[Категорія:Ху]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2020 року]] | [[Категорія:Слова 2020 року]] | ||
Версія за 18:05, 7 листопада 2020
Хурбет, -та, м. Крайній бѣднякъ? Жидові тілько самі багатирі та хурбети й не винні. О. 1862. І. 73. Так се ти, поганий хурбет, наймит, будеш мені перебивати, будеш з мене сміятись? О. 1862. VIII. 9.
Хурбет, жебрак, бідняк.
Зміст
Сучасні словники
Хурбет = Жебрак, бідняк
БІДНЯ́К, а́, ч. Бідна, убога, незаможна людина; протилежне багач. Волох бідняк в шатрі сидить (Бор., Тв., 1957, 107); Був [серед каторжан] сільський учитель, який читав біднякам газети й революційні прокламації (Донч., III, 1956, 78).
ЖЕБРА́К, а́, ч. Дуже бідна людина. — Тебе хотять сватать багатирі, а не такі жебраки, як ми самі (Н.-Лев., III, 1956, 331); — Золото моє пропало… Лишився жебраком… хоч по світу йди з торбою… (Шиян, Гроза.., 1956, 100).
Жебрак
Жебрак — вкрай збідніла особа, у якої обірвалися суспільні, родинні зв'язки. Характеризується як релігійна, пригнічена, знедолена, напівхвора чи божевільна людина. Живе зі старцювання і на пожертви їжі й одягу. Мандрівними жебраками були деякі чернечі ордени в Західній Європі та в мусульманстві (дервіші).
Жебрак — в переносному значенні — збідніла особа, що має тимчасові фінансові ускладнення.
Кількість жебраків катастрофічно зростає в часи воєн, природних і суспільних катастроф.
Жебрацтво — спосіб життя жебраків. В добу середньовіччя і дикого капіталізму мало місце фахове жебракування.
Жебрак у літературі
Московський народознавець В. Даль пише (перед 1914 р.), що десятки тисяч московських селян щовесни лишають на жінку господарство, а самі йдуть в Україну продавати дрібний московський крам, або на косовицю, або жебрати та красти. У Києві та інших наших містах юрби московських жебраків облягали всі церкви та монастирі. В наших містах жебраки, волоцюги, злодії були майже всі москвинами. Взагалі ж юрби жебраків – це прикметна риса азійських міст. У Москві їх завжди були тисячі. В. Даль підкреслює, що не завжди гнала їх з дому біда, а багато з них мали заможні господарства. Проф. Н. Чегулін налічив у Московщині сотні сіл, покинутих людьми, і десятки тисяч гектарів землі, що позаростали бур’янами. Ґрунтознавець проф. Г. Махів пише, що Московщина може легко прогодувати всю свою людність з урожаю власної землі, якщо поліпшить примітивне рільництво. Отже, маємо аж надто переконливий довід, що не земельний голод, не перелюднення штовхало і штовхає Московщину загарбувати чужі землі.
Зображення та фотографії
Худ. Бернард ван Орлей. Каліка-жебрак з дзвоником.
Діоген (Жером), жебракуючий філософ в Стародавній Греції.
Безхатьки на вулицях Москви
Бездомний в Берліні
Медіа
Джерела
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BA https://slova.com.ua/word/%D0%B1%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%8F%D0%BA http://sum.in.ua/s/bidnjak
