Відмінності між версіями «Худо»
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''І. Худо, -да, '''''с. ''Худо, зло. ''Я їм добра не вжичу, худа не мислю. ''Чуб. V. 1172. | '''І. Худо, -да, '''''с. ''Худо, зло. ''Я їм добра не вжичу, худа не мислю. ''Чуб. V. 1172. | ||
| − | '''ІІ. Худо, '''''нар. ''Плохо, худо. Ой ''як добре буде, то я й забарюся, а як худо буде, то й назад вернуся. ''О. 1861. IV. 93. (Нп.). | + | '''ІІ. Худо, '''''нар. ''Плохо, худо. Ой ''як добре буде, то я й забарюся, а як худо буде, то й назад вернуся. ''О. 1861. IV. 93. (Нп.). |
| − | + | ||
[[Категорія:Ху]] | [[Категорія:Ху]] | ||
| − | { | + | |
| − | сучасність | + | ==Сучасні словники== |
| + | ===[http://sum.in.ua/s/Khudo Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | 1. Присл. до худий 2. Худо жити, моя матусенько, за п'яницею (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 270). | ||
| + | |||
| + | 2. у знач. присудк. сл. Те саме, що погано 5. Ой як же їй худо буде, Вона мене лаять буде (Павло Чубинський, V, 1874, 810); — Не плач, дівко, тут тобі худо не буде, — умовляв і дворник [двірник] (Панас Мирний, IV, 1955, 172). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 167.Коментарі (0) | ||
| + | ХУДО 2, а, сер., заст. Щось погане, неприємне; зло, лихо. — Тепер я сама тебе поцілую аж тричі, бо знаю, що й в тебе на думці нема ніякого худа (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 47); — Що ж... нема худа без добра, — сказав тихо [старий] (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 47). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hudo111118.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hudo2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hudo3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 13:56, 11 листопада 2018
І. Худо, -да, с. Худо, зло. Я їм добра не вжичу, худа не мислю. Чуб. V. 1172.
ІІ. Худо, нар. Плохо, худо. Ой як добре буде, то я й забарюся, а як худо буде, то й назад вернуся. О. 1861. IV. 93. (Нп.).
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Присл. до худий 2. Худо жити, моя матусенько, за п'яницею (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 270).
2. у знач. присудк. сл. Те саме, що погано 5. Ой як же їй худо буде, Вона мене лаять буде (Павло Чубинський, V, 1874, 810); — Не плач, дівко, тут тобі худо не буде, — умовляв і дворник [двірник] (Панас Мирний, IV, 1955, 172).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 167.Коментарі (0) ХУДО 2, а, сер., заст. Щось погане, неприємне; зло, лихо. — Тепер я сама тебе поцілую аж тричі, бо знаю, що й в тебе на думці нема ніякого худа (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 47); — Що ж... нема худа без добра, — сказав тихо [старий] (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 47).
Ілюстрації
|
|
|
