Відмінності між версіями «Художня гіманстика»

Версія за 09:50, 23 квітня 2013

Історія

Художня гімнастика - порівняно молодий вид спорту; своєю появою він зобов'язаний метрам балету прославленого Маріїнського театру. За невеликий термін свого існування цей вид спорту завоював світову вдячність і має численних прихильників у всіх куточках земної кулі. У 1913 році на Вищих курсах П. Ф. Лесгафта була відкрита вища школа художнього руху. Першими педагогами її стали Роза Варшавська, Олена Горлова, Анастасія Невинський, Олександра Семенова-Найпак. Всі ці викладачі до приходу в ВШХГ мали свій досвід в роботі з викладання: " естетичної гімнастики "- Франсуа Дельсарта, "ритмічної гімнастики" - Еміля Жака дель-Кроза, "танцювальної гімнастики" - Жоржа Деміні і "вільного танцю" - Айседори Дункан. Злиття воєдино всіх цих напрямків гімнастики сприяло появі цього витонченого виду спорту. У квітні 1941 року, був організований і проведений випускниками та вчителями школи, перший чемпіонат Ленінграда з художньої гімнастики. У 40-ті роки розвиток художньої гімнастики, так само як і всього радянського спорту практично зупинилося через Великої Вітчизняної війни. В 1948 році пройшов перший чемпіонат СРСР з художньої гімнастики. В 1945 - створена Всесоюзна секція художньої гімнастики, перетворена в 1963 у федерацію СРСР. В кінці 1940-х років розроблені класифікаційна програма і правила змагань. А далі розвиток цього виду спорту протікало з надзвичайною швидкістю, охоплюючи все більше число юних учасниць. З 1949 щорічно проводяться чемпіонати СРСР, з 1964 - змагання на Кубок СРСР з художньої гімнастики, з 1966 - всесоюзні дитячі змагання. Першою чемпіонкою СРСР в 1949 в Києві стала Любов Денисова (тренер Ю. Шишкарьова). І в 1954 року з'являються перші майстра спорту. Гімнастки починають виїжджати за межі СРСР з показовими виступами у Бельгію, Францію, ФРН, Чехословаччину, Югославію. Після цього художня гімнастика була визнана Міжнародною федерацією гімнастики видом спорту. В 1960 року в Софії проводиться перша офіційна міжнародна зустріч: Болгарія - СРСР - Чехословаччина, а через 3 роки 7-8 грудня 1963 року в Будапешті проходять перші офіційні міжнародні змагання, названі Кубком Європи. Підводячи підсумки, було виявлено, що участь брали гімнастки не тільки з Європи, і тоді було прийнято рішення вважати ці змагання першим чемпіонатом світу, а його переможницю - москвичку Людмилу Савінкову - першою чемпіонкою світу з художньої гімнастики. У Будапешті змагання проводилися за правилами, прийнятим в СРСР, але тільки по довільній програмі. У 1967 у світовій художній гімнастиці з'являється принципово новий командний вид - змагання з групових вправ. В 1967 в Копенгагені відбувся перший чемпіонат світу з групових вправ. Тоді ж радянська команда завоювала золоті медалі. З 1978 року проводяться чемпіонати Європи. В Мадриді, радянська гімнастка Галіма Шугурова, стає володаркою Європейської корони. У період з 1963 по 1991 чемпіонати світу проводилися раз в два роки по непарних роках, а по парних роках, починаючи з 1978 по 1992, проводилися чемпіонати Європи. З 1992 р. чемпіонати світу і Європи проводяться щорічно.

Олімпійська історія

Першою олімпійською чемпіонкою з художньої гімнастики стала канадка Лорі Фанг, вигравши багатоборство на Олімпійских іграх у 1984 у Лос Анджелесі (нагадаємо, що радянські та болгарські гімнастки не брали участь у Іграх-1984). У 1988 році олімпійською чемпінкою стала радянська гімнастка Марина Лобач. У 1992 - українка Олександра Тимошенко, у 1996 також українка Катерина Серебрянська, у 2000 - росіянка Юлія Барсукова, у 2004 росіянка Аліна Кабаєва, у 2008 - росіянка Євгенія Канаєва. Починаючи з 1996 року до програми Олімпійських ігор включені групові вправи. Художня гімнастика, це дуже гарний від спорту. Ним займаються 10000 мільйонів людей.

Правила

Видатні особи

У світі

Аліна Кабаєва

Аліна Кабаєва

Російська спортсменка. Заслужений майстер спорту Росії, громадський діяч. Переможниця XXVIII Олімпійських ігор 2004 роки в Афінах. Бронзовий призер XXVII Олімпійських ігор 2000 року в Сіднеї. Двократна абсолютна чемпіонка світу(1999 і 2003). П'ятикратна абсолютна чемпіонка Європи(1998-2000, 2002, 2004). Шестикратна абсолютна чемпіонка Росії(1999-2001, 2004, 2006-2007)[3]. Член Вищої ради партії "Єдина Росія"(2001-2005). Член Громадської палати Російської Федерації(2005-2007). Депутат Державної думи Федеральних зборів РФ 5-го(2007-2011) і 6-го скликань(з 2011 року) від партії "Єдина Росія". Нагороджена орденами Дружби(2001) і "За заслуги перед Вітчизною" IV міри(2005).

Зріст 166см (164см) Вес 50 кг (46 кг) Тренер: Ірина Вінер (останній)

Дитинство:

Аліна Маратовна Кабаева народилася 12 травня 1983 року, виросла в Ташкенті(УзССР, нині - Узбекистан). Батько - Марат Вазихович, татарин за національністю, живе в Ташкенті. Був професійним футболістом і грав за команду "Пахтакор" в 1980-1986 роках, чемпіон Казахстану 1993 роки у складі "Трактора"(Павлодар). Тренує команду Республіканської школи вищої спортивної майстерності футболу, Ташкент. Мати - Любов Михайлівна, російська, хрещена, живе в Москві. Грала у збірній Узбекистану з баскетболу. У Аліни є молодша сестра Лисана Кабаева, яка попутно з навчанням в університеті сервісу на спеціальності "готельний бізнес" планувала купити готель.

Аліна почала займатися художньою гімнастикою в 3,5 року. Любов Михайлівна хотіла, щоб її дочка серйозно займалася фігурним катанням або художньою гімнастикою. Сильних шкіл фігурного катання в жаркому Узбекистані не було, тому вибір ліг на художню гімнастику. Першими тренерамиПершими тренерами Аліни були А. Малкина і Э. Тарасова. У 12-річному віці, щоб повністю розвинути спортивний потенціал, Аліна з матір'ю переїхала з Ташкента в Москву для тренувань у Ірини Олександрівни Винер. Нова наставниця відразу поставила умову: схуднути(за гімнастичними мірками Аліна схильна до повноти, і навіть заслужила у колишніх тренерів прізвисько "телевізор на ніжках"). З 1995 року Аліна тренується в Москві у Ірини Вінер. Виступає за збірну команду Росії з 1996 року. Аліна Кабаева починала вчитися в школі № 64 міста Ташкента, а закінчила школу в Москві.

Спортивна кар'єра:

Через 2 роки після початку виступів за збірну Росії, у віці 15 років, виграла чемпіонат Європи(1998 рік), згодом ще 4 рази ставала абсолютною чемпіонкою Європи. У 1999 році перемогла на чемпіонаті світу.

Олімпіада-2000 в Сіднеї:

Будучи загальновизнаною фавориткою, Кабаева зробила грубу помилку у виступі з обручем(він викотився за межі килима) і у результаті зайняла лише третє місце.

Допінговий скандал:

У 2001 році в застосуванні фуросеміду були викриті лідери світової художньої гімнастики росіянки Алина Кабаева і Ірина Чащина, внаслідок чого обоє дискваліфіковані на два роки. Спортсменки позбавлені усіх нагород Ігор доброї волі і чемпіонату світу 2001 року. З серпня 2001 року по серпень 2002 гімнастки не мали права брати участь в яких-небудь змаганнях. Другий рік дискваліфікації давався умовно, тобто спортсменкам дозволялося виступати на офіційних турнірах, проте за ними був встановлений найсуворіший контроль. Хоча фуросемід сам по собі не є допінгом, він застосовується в спортивній медицині для виведення заборонених речовин і, як наслідок, сам прирівняний до допінгових препаратів і заборонений до застосування у спортсменів Всесвітнім антидопінговим агентством(ВАДА).

Олімпіада- 2004 в Афінах:

Знову будучи фавориткою, зайняла перше місце. Перед Олімпіадою хрестилася, раніше сповідувала іслам, хоча виявляла цікавість до християнства.

Олімпіада- 2008 в Пекіні:

Неодноразово озвучувалися плани участі Кабаевой в Олимпиаде- 2008, але цього не сталося. Завершила спортивну кар'єру в 2007 році.

Освіта:

У 2007 році закінчила Московський державний університет сервісу, отримавши кваліфікацію фахівця в області спортивного менеджменту. У 2009 році закінчила Санкт-петербурзький державний університет фізичної культури імені П. Ф. Лесгафта. Обидві освіти - заочні.

В Україні

Цікаво знати

Див. також