Відмінності між версіями «Худий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 30: Рядок 30:
 
відмінок однина множина
 
відмінок однина множина
 
чол. р. жін. р. сер. р.
 
чол. р. жін. р. сер. р.
називний худи́й худа́ худе́ худі́
+
називний худи́й худа́ худе́ худі́
родовий худо́го худо́ї худо́го худи́х
+
родовий худо́го худо́ї худо́го худи́х
давальний худо́му худі́й худо́му худи́м
+
давальний худо́му худі́й худо́му худи́м
знахідний худо́го, худи́й худу́ худе́ худи́х, худі́
+
знахідний худо́го, худи́й худу́ худе́ худи́х, худі́
орудний худи́м худо́ю худи́м худи́ми
+
орудний худи́м худо́ю худи́м худи́ми
місцевий на/у худо́му, худі́м на/у худі́й на/у худо́му, худі́м на/у худи́х
+
місцевий на /у худо́му, худі́м на/у худі́й на/у худо́му, худі́м на/у худи́х
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 21:51, 29 листопада 2014

Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Нп. Ум. Худенький, худесенький.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХУДИЙ 1, а, е. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько... — Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Борис Грінченко, II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 206); Вона втягла щоки і пустила під лоб очі, щоб показати, який він худий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 156); * Образно. А місяць худий, змарнілий — повипинало ребра... (Володимир Сосюра, I, 1957, 61);

"Словопедія"

ХУДИЙ худой; тощий худий як тріска — разг. худой как щепка [скелет, доска, спичка], как спичка, кожа да кости

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ХУДИ́Й1, а́, е́. Який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. — Як ти змарніла, Гаїночко! — промовив Зінько…— Сам гарний: жовтий, як віск, а худий; як скіпка, ще й очі позатягало (Гр., II, 1963, 483); Людина була настільки худа, що коли вона витягла з-під ковдри руки, Тамара жахнулася — це були не руки, а обтягнені шкірою палички (Хижняк, Тамара, 1959, 206);

Українська - англійська

1. худий angular 2. худий fleshless 3. худий jejune 4. худий lathy 5. худий lean 6. худий liny 7. худий meagre 8. худий scrannel 9. худий weedy

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Н. п. Ум. худенький, худесенький.

«Словники України on-line»

худи́й – прикметник

(сухорлявий) відмінок однина множина чол. р. жін. р. сер. р. називний худи́й худа́ худе́ худі́ родовий худо́го худо́ї худо́го худи́х давальний худо́му худі́й худо́му худи́м знахідний худо́го, худи́й худу́ худе́ худи́х, худі́ орудний худи́м худо́ю худи́м худи́ми місцевий на /у худо́му, худі́м на/у худі́й на/у худо́му, худі́м на/у худи́х

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]