Хтивість

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:02, 25 жовтня 2016; Lhdemchuk.fpmv16 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Хтивість

Хтивість - Хти́вість (лат. luxuria, англ. lust, мовою староанглійською — «задоволення») — люте уподобання; безладне бажання тілесного задоволення; розбещена думка, огидна моральність, жадання за збудженням, чи потреба бути сприйнятим чи визнаним іншими. Вона теж включає гнітюче чи палке позашлюбне сексуальне бажання, таке як бажання вдовольняти надмірні сексуальні апетити: свинство, ґвалтування та перелюбодіяння — крайні форми хтивості; самозадоволення теж уважається видом хтивості.[джерело не вказане 243 дні]

Хтивість — непомірковане жадання совокуплення (часто до межі самозадоволення), яке інколи набирає насильницький характер. Хтивість, чи непомірковане жадання плоті іншої людини (поза шлюбом) вважається гріхом чи нечистим вчинком в усіх авраамічних релігіях.

У католицизмі

Католицький богослов Пітер Кріфт зазначає, що хтивість є бажанням у волі, а не просто почуття, щось, чому активно дається дозвіл, не лишень пасивне переживання.

У Новому Заповіті, термін «хтивість» зазвичай вживається як переклад грецького слова 'επιθυμία'. Згідно з визначенням католицької енциклопедії, серце християнина є хтивим тоді, коли «статева насолода шукається поза шлюбом або у спосіб противний законам, які керують шлюбними стосунками».

У римо-католицизмі, хтивість (лат. luxuria) вважається підставовим гріхом — і є таким чином одним зі семи смертних гріхів. Причина цього полягає в тому, що переступ вимірюється шкодою заподіяною індивіду чи суспільству. Гріх хтивості стосується як і зовнішніх, так і внутрішніх гріхів, оскільки Ісус описав хтивість у своїй Нагорній проповіді так:

Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу. А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм. (Матвія 5:27 - 28)

Юдейство

В юдействі усі злі нахили і хотіння плоті характеризуються як єцер гара (з івр. יצר הרע‎ — зле хотіння); єцер гара не є демонічною силою, швидше зловживанням речей, які потребує тіло для виживання — і часто зіставляється з єцер тоб (добрим хотінням). Ідея походить з книги Буття 8:21, де можна прочитати, що «уява серця людини — зла від її юності».

Єцер гара часто ідентифікується із сатаною та янголом смерті, — і деколи є тенденція надати єцер гарі особистості й окремої дії, оскільки єцер, як і сатана, зводить людину на цьому світі, і свідчить проти неї у потойбічному світі. Однак, єцер чітко відрізняється від сатани й в інших випадках є точно паралельною гріху. Тора вважається великими ліками проти цієї сили.

Джерела

Ілюстрації

Hieronymus Bosch- The Seven Deadly Sins and the Four Last Things - Lust.JPG Daemon.jpg