Відмінності між версіями «Хтивий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Хтивий, -а, -е. '''Жадный, алчный. Категорія:Хт)
 
(Редагування)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Хтивий, -а, -е. '''Жадный, алчный.  
+
"Хтивий"- схильний до надмірної чуттєвої насолоди.
[[Категорія:Хт]]
+
 
 +
== Сучасні словники ==
 +
 
 +
* 1. Який відчуває перев. тілесний, плотський потяг. Роду свого пліть остання, Хмурий, хтивий, наче тхір, Він [граф] на свято винобрання Накликав гостей у двір (Леонід Первомайський, II, 1958, 140); Почувала [Софія] й почуває себе куртизанкою, потайно хтивою навіть і зараз, у своєму солідному віці (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 144); Та будуть знати хтиві й злі чужинці, Що в неї честь дорожча від життя... (Дмитро Павличко, Пальмова віть, 1962, 50);
 +
*  Який виражає такий потяг. Ця гонитва заливала потом дебелу хтиву постать, розпалювала гнів (Костянтин Гордієнко, Листи.., 1942, 18); Денис, коли його почала оглядати та ж сама дівчина, що оглядала й Тимка, переступав з ноги на ногу, ворушив лопатками, ганяв по лобі зморшки, як брижі по воді, мружив хтиві очі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 294); На її пласкому мідно-червоному обличчі міцніше стиснулися товсті хтиві губи (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 64);
 +
*  Перейнятий таким потягом. З темних масних ротів вибивались багатозначні натяки і хтиве безстидство (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 329); В одну мить Шток зіскочив з полу і позадкував до дверей, злякано дивлячись на цього сліпого свідка його хтивих зазіхань (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 37); Подавивши в собі хтиве почуття, хазяйський син, якого неспроста готували на адвоката, заговорив співчутливо до Марії (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 52);
 +
*  Який викликає такий потяг. Я мовчу, гублячи увагу свою в потоці людського натовпу. З кафе й ресторанів чути брязкіт посуду, голосний регіт і розхитані звуки якогось хтивого танка (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 37);  * Образно. Максим міцно потер пальцями чоло, і цей рух допоміг йому відірватися від хтивого берега мрій і здогадок (Натан Рибак, Час, 1960, 195).
 +
*  2. Ненаситний, жадібний, зажерливий. Садизм випалив в ньому навіть почуття практичного розрахунку, і він бажав тільки одного: насолоди, звірячої хтивої насолоди від споглядання людських мук (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 126);  * Образно. То смерті хтивої лихі були жнива, Коли всі мускули напружили народи, Багнет і молот свій в ім'я життя й свободи, В ім'я вселюдського піднявши торжества (Максим Рильський, II, 1960, 291).
 +
== Джерела ==
 +
* [http://sum.in.ua/s/khtyvyj Словник української мови]
 +
== Ілюстрації ==
 +
 
 +
<gallery>
 +
Класна фотка.jpeg|
 +
<gallery>
 +
<gallery>
 +
Example.jpg|Опис1
 +
Example.jpg|Опис2
 +
</gallery>
 +
</gallery>
 +
 
 +
Example.jpg|Опис1
 +
Example.jpg|Опис2
 +
</gallery>

Версія за 22:11, 19 жовтня 2016

"Хтивий"- схильний до надмірної чуттєвої насолоди.

Сучасні словники

  • 1. Який відчуває перев. тілесний, плотський потяг. Роду свого пліть остання, Хмурий, хтивий, наче тхір, Він [граф] на свято винобрання Накликав гостей у двір (Леонід Первомайський, II, 1958, 140); Почувала [Софія] й почуває себе куртизанкою, потайно хтивою навіть і зараз, у своєму солідному віці (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 144); Та будуть знати хтиві й злі чужинці, Що в неї честь дорожча від життя... (Дмитро Павличко, Пальмова віть, 1962, 50);
  • Який виражає такий потяг. Ця гонитва заливала потом дебелу хтиву постать, розпалювала гнів (Костянтин Гордієнко, Листи.., 1942, 18); Денис, коли його почала оглядати та ж сама дівчина, що оглядала й Тимка, переступав з ноги на ногу, ворушив лопатками, ганяв по лобі зморшки, як брижі по воді, мружив хтиві очі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 294); На її пласкому мідно-червоному обличчі міцніше стиснулися товсті хтиві губи (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 64);
  • Перейнятий таким потягом. З темних масних ротів вибивались багатозначні натяки і хтиве безстидство (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 329); В одну мить Шток зіскочив з полу і позадкував до дверей, злякано дивлячись на цього сліпого свідка його хтивих зазіхань (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 37); Подавивши в собі хтиве почуття, хазяйський син, якого неспроста готували на адвоката, заговорив співчутливо до Марії (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 52);
  • Який викликає такий потяг. Я мовчу, гублячи увагу свою в потоці людського натовпу. З кафе й ресторанів чути брязкіт посуду, голосний регіт і розхитані звуки якогось хтивого танка (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 37); * Образно. Максим міцно потер пальцями чоло, і цей рух допоміг йому відірватися від хтивого берега мрій і здогадок (Натан Рибак, Час, 1960, 195).
  • 2. Ненаситний, жадібний, зажерливий. Садизм випалив в ньому навіть почуття практичного розрахунку, і він бажав тільки одного: насолоди, звірячої хтивої насолоди від споглядання людських мук (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 126); * Образно. То смерті хтивої лихі були жнива, Коли всі мускули напружили народи, Багнет і молот свій в ім'я життя й свободи, В ім'я вселюдського піднявши торжества (Максим Рильський, II, 1960, 291).

Джерела

Ілюстрації

</gallery>

Example.jpg|Опис1 Example.jpg|Опис2 </gallery>