Хрін
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:42, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хрін, -ну, м. 1) Хрѣнъ. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. Ном. № 407. Це йому́ як хрі́ном під ніс. Это ему крайне непріятно. НВолын. у. Часто употребляется вмѣсто слова чортъ въ соотвѣтвующихъ выраженіяхъ. Нехай йому хрін! Г. Барв. 301. Хрін його́ батька знає! Чортъ его знаетъ! Ном. № 2138. Хрін його́ не взяв. Чортъ его не взялъ. Мутив, як на селі москаль, бо, хрін його не взяв, моторний. Котл. Ен. І. 25. До хріна = До чорта, т. е. очень много. А їх тоді було до хріна на селі. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 81).
