Хрін
Сучасні словники
ХРІН, хріну і хрону, чол.
1. Трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак.
-Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (Номис, 1864, № 407);
-Корені хрону висаджують восени або ранньою весною (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 62);
-Хрін рясно цвіте білими квіточками, але насіння майже ніколи не утворює (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 248);
-Запишавсь в долині хрін, Що солодкий дуже він.
-Скуштував його деркач, — Диркнув [деркнув], кліпнув — та й у плач, І два тижні не співав, Тільки сльози витирав (Михайло Стельмах, V, 1963, 321); — Ти, хлопче, з тою Оленою носишся, як з писанкою! В'ївся черв'як у хрін, та й думає, що немає нічого солодшого в світі (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 86);
-Се як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Марко Вовчок, I, 1955, 184).
2. Корінь цієї рослини, що вживається як гостра, пряна приправа до їжі, а також як лікувальний засіб.
Літературні приклади:
От постановили невістки і баранця, і порося, і крашанки, і сало, і солі грудку, і хріну корінець (Квітка-Основ'яненко); Купили хріну, треба з'їсти; плачте очі, хоч повилазьте: бачили, що куповали [купували]; грошам не пропадать! (Тарас Шевченко); Від Носюри принесли святити ціле порося з білим хроном у роті і з десяток жовтих папушників та пасок (Олесь Донченко); — Ах, — сказала дама, — На обід до поросяти слід би хрону ще дістати! (Степан Олійник).
До хріна — багато, безліч; До хріну — нащо, для чого. Почувши се, птахи подумали: «Правду мовить Ворона. До хріну нам такий цар здався!» (Іван Франко);
Підносити (піднести) [тертого] хріну (хрону) кому — робити щось неприємне кому-небудь. — А що, Карпе, — казав Васюта, ідучи з громади, — от же бачиш, що не все вони [багатирі] нам, а й ми їм можемо вкрутити хвоста. З землею облизня вже піймали, а й тепер знову тертого хрону піднесли їм такого, що довго в носі крутитиме (Борис Грінченко);
Старий хрін, лайл. — старий чоловік, дід. [Полковник:] Сотник Розмазня — старий хрін і ненавидний мені гірш дідька!.. (Марко Кропивницький); [Софія Григорівна:] Знайшла ким захопитись? Господи! Гарненька дівчина, лауреатка, розумна, талант, — і раптом старий хрін, який все лає і навіть Києва не любить! (Іван Кочерга); — Посторонись! — відштовхнув поранений угорця. — Плутаєшся тут, старий хрін... (Олесь Гончар);
Хай (нехай) йому (їй, їм і т. ін.) хрін — те саме, що Хай (нехай) йому (їй, їм) грець (див. грець 2). Хтось Мухам набрехав, Що на чужині краще жити.. Покиньмо, кумо, Україну, Нехай їй хрін! (Леонід Глібов); Ет, хай йому хрін з таким писанням при таких умовах (Михайло Коцюбинський); — Ну, — каже цар, — це й дудка! Ху! Хай йому хрін! Ніяк ніг не вдержиш (Павло Тичина);
Хрін від редьки (за редьку) не солодший — про кого-, що-небудь, рівноцінне іншому (у негативному значенні). — Недурно каже народна мудрість: хрін за редьку не солодший. Раніш страждав народ від самих аристократів, а тепер додерлися до влади й фінансові магнати та мануфактуристи (Зінаїда Тулуб);
Хрін з ним (з тобою, з нею і т. ін.) — те саме, що Чорт з ним (див. чорт). — Ну й що ж, нехай собі в них оця атомна [бомба], — чує Охтирський молодий голос із сусіднього купе. — І хрін з нею.. Значить, і в нас така є... (Ігор Муратов);
Хрін його (тебе, їх і т. ін.) знає — невідомо, незрозуміло, що (куди, як і т. ін.). Сусіда Іван справді добрячий чоловік, — отак, хрін його знає, за що й посварилися... (Михайло Коцюбинський);
Хрін його не взяв — вираз захоплення або незадоволення. От так Еней жив у Дидони, ..Бо — хрін його не взяв — моторний, Ласкавий, гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь (Іван Котляревський);
Який (рідко кий) хрін: а) хто, хто такий. Гай! гай! та нігде правди діти, Брехня ж наробить лиха більш; Сиділи там [у пеклі] скучні піїти, Писарчуки поганих вірш. Великії терпіли муки, їм зв'язані були і руки, Мов у татар терпіли плін [полон]. От так і наш брат попадеться. Що пише, не остережеться, Який же втерпить його хрін! (Іван Котляревський); — А ти бачиш, кий воно хрін отам ворушиться на горбі?.. — Не інакше, як люди (Олесь Донченко); б) що, що таке. Показились десь діти, чи який хрін. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає... (Михайло Коцюбинський)
Транскрипція
іменник | чоловічий рід | 2 відміна | тверда група |
| Відмінок | Однина |
|---|---|
| називний | [хр‛ін] |
| родовий | [хро́ну], [хр‛і́ну] |
| давальний | [хро́нов‛і], [хро́ну], [хр‛і́нов‛і], [хр‛і́ну] |
| знахідний | [хр‛ін] |
| орудний | [хро́ном], [хр‛і́ном] |
| місцевий | [хро́ну], [хро́н`і], [хр‛і́ну], [хр‛і́н`і] |
| кличний | [хро́не], [хр‛і́не] |
Ілюстрації
|
|
|
|
|
Медіа
Іншими мовами
| Европейськими | |
|---|---|
| Албанский | rrikë |
| Английский | horseradish |
| Баскский | horseradish |
| Белорусский | хрэн |
| Болгарский | хрян |
| Боснийский | hren |
| Валлийский | marchruddygl |
| Венгерский | torma |
| Галисийский | raíz-forte |
| Голландский | mierikswortel |
| Греческий | χρένο |
| Датский | peberrod |
| Идиш | כריין |
| Ирландский | horseradish |
| Исландский | piparrót |
| Испанский | rábano picante |
| Итальянский | rafano |
| Каталонский | rave picant |
| Латышский | mārrutki |
| Литовский | krienai |
| Македонский | рен |
| Мальтийский | horseradish |
| Немецкий | Meerrettich |
| Норвежский | pepperrot |
| Польский | chrzan |
| Португальский | raiz-forte |
| Румынский | hrean |
| Сербский | рен |
| Словацкий | chren |
| Словенский | hren |
| Финский | piparjuuri |
| Французский | raifort |
| Хорватский | hren |
| Чешский | křen |
| Шведский | pepparrot |
| Эстонский | mädarõigas |
