Відмінності між версіями «Хохуль»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
(Див. також)
Рядок 23: Рядок 23:
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
 +
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D1%83%D1%85%D1%83%D0%BB%D1%8F Хухуля ]
 +
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%85%D1%83%D0%BB%D1%8F_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Хохуля руська ]
 +
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%83%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2%27%D1%8F Фауна Придінців'я ]
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==

Версія за 03:22, 12 листопада 2016

Хохуль и хохуля, -лі, ж. Выхухоль, Myogale moschata. Вх. Пч. II. 6.
Vuhyhol03.jpg

Сучасні словники

Хохуля, і, жін. Водяний комахоїдний звірок з цінним хутром темно-бурого кольору, а також хутро цього звірка. Відстріл багатьох птахів та звірів .. суворо заборонено на всій території республіки [України]. Серед них — ..норки, видри, бобри, бабаки, зубри, лані, хохулі (Знання та праця, 2, 1974, 19); Хохуля — невелика тварина, трохи більша за щура, з характерним довгим хоботком, яким вона обслідує кожний предмет, на який натрапляє (Робітнича газета, 2.VII 1976, 4).

Походження слова

В Україні хохуля руська відома під народними назвами: «хохуля», «вихухіль», «морська миша» (басейн Дніпра). На теренах колишніх Воронізької та Саратовської губерній в Росії відома під назвою «хохуля»; в басейні річки Ока — «чурсін»[1].

Наукова родова назва латиною Desmana походить від швед. desmansrattle — мускусна криса, ондатра[2]. Таку назву для виду запропонував у 1758 році шведський систематик Карл Ліней у канонічному, десятому виданні власної праці «Система природи» (лат. «Systema naturae»). Пізніше, у 1777 році німецький натураліст Йоганн Гюльденштедт (Gueldenst.) закріпив лінеївську назву за родом. moschata означає з мускусним запахом.

Ілюстрації

1.jpg C9f5f9e0313b50a821c5acacf1f35f05.jpg Muskrat2.jpg Desmana moschata MHNT.INS.10.jpg

Медіа

Див. також

Хухуля

Хохуля руська

Фауна Придінців'я

Джерела та література

Зовнішні посилання