Відмінності між версіями «Хоругва»
(→Джерела та література) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Хо]] | [[Категорія:Хо]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
ХОРУГВА́, и, жін., заст. Корогва. Віють хоругви червоні, наче проблиски пожежі (Іван Франко, XI, 1952, 189); Тут скілько сотень одлічили Аркадських жвавих парубків І в ратники їх назначили; Дали їм в сотники панів. Дали значки їм з хоругвою, Бунчук і бубни з булавою (Іван Котляревський, I, 1952, 209); Розвідка принесла відомості, що в містечку шляхта склала обивательську хоругву.. В хоругві буде з півста чоловік (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 347); Коли доходили до цвинтаря, здалека чути було жалібний спів, а високі червоні хоругви хиталися понад головами громади людей (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 154); Там же складені були хоругви, панікадила, лампади і ще дещо з церковної у тварі (Олекса Стороженко, I, 1957, 257). | ХОРУГВА́, и, жін., заст. Корогва. Віють хоругви червоні, наче проблиски пожежі (Іван Франко, XI, 1952, 189); Тут скілько сотень одлічили Аркадських жвавих парубків І в ратники їх назначили; Дали їм в сотники панів. Дали значки їм з хоругвою, Бунчук і бубни з булавою (Іван Котляревський, I, 1952, 209); Розвідка принесла відомості, що в містечку шляхта склала обивательську хоругву.. В хоругві буде з півста чоловік (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 347); Коли доходили до цвинтаря, здалека чути було жалібний спів, а високі червоні хоругви хиталися понад головами громади людей (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 154); Там же складені були хоругви, панікадила, лампади і ще дещо з церковної у тварі (Олекса Стороженко, I, 1957, 257). | ||
Версія за 09:25, 17 жовтня 2015
Хоругва, -ви, ж. = Корогва. ЕЗ. V. 190.
Зміст
Сучасні словники
ХОРУГВА́, и, жін., заст. Корогва. Віють хоругви червоні, наче проблиски пожежі (Іван Франко, XI, 1952, 189); Тут скілько сотень одлічили Аркадських жвавих парубків І в ратники їх назначили; Дали їм в сотники панів. Дали значки їм з хоругвою, Бунчук і бубни з булавою (Іван Котляревський, I, 1952, 209); Розвідка принесла відомості, що в містечку шляхта склала обивательську хоругву.. В хоругві буде з півста чоловік (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 347); Коли доходили до цвинтаря, здалека чути було жалібний спів, а високі червоні хоругви хиталися понад головами громади людей (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 154); Там же складені були хоругви, панікадила, лампади і ще дещо з церковної у тварі (Олекса Стороженко, I, 1957, 257).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 131.
