Хореографія(спеціальність)

Хореографія-мистецтво постановки танцю з метою створити найкращий сценічний ефект. Це унікальне мистецтво. Тут злились в єдиному потоці: танець і пантоміма, музика і поезія, скульптурні пози і пластика рухів, а також драматургія літературного твору.Термін хореографія вживається також щодо постановки виступів у певних видах спорту: художній та спортивній гімнастиці, фігурному катанні, синхронному плаванні тощо.

Зміст

1 Історія виникнення хореографії
2 Види хореографічних напрямків
3 Хореографічна лексика
4 Особисті якості хореографа
- 4.1 Посади
5 Чим корисна професія хореографа
6 Основа хореографії
7 Художній образ в хореографічному мистецтві
8 Типи балетмейстерів
9 Цікаві факти про танці
10 Вступникам
11 Див. також
12 Джерела

Історія виникнення хореографії

Перші свідчення про зародження мистецтва хореографії відсилають нас до глибокої давнини, коли в доісторичні добу танець виконував певну ритуальну функцію. Ця тенденція мала своє продовження і розвиток у культурах Стародавніх Єгипту і Греції, тоді як у Стародавньому Римі танець вже починає сприйматися як видовище. Середньовіччя накладає на хореографічне мистецтво табу - заборону, хоча народний танець, незважаючи на будь-які перешкоди, продовжує свій розвиток (ця ситуація певною мірою стала основою для відомого роману В. Гюго «Собор Паризької Богоматері»).

Процес відновлення мистецтва хореографії пов'язаний з часом Відродження, але справжній його розвій починається у XVII ст., Коли у Франції була створена Королівська академія танцю (1661). Новерр Жан Жорж (1727-1810) - французький хореограф, реформатор західноєвропейського балету. Його теоретичні і художні пошуки були пов'язані з розробкою двох важливих складових балетного мистецтва: феномену ритму і концепції природних даних танцівника. Згідно з позицією Ж.Ж. Новерра, професійну майстерність виконавця повинна органічно поєднуватися з емоційним началом, що сприятиме процесу створення повноцінного художнього образу. Теоретичні міркування щодо природи і специфіки балетного мистецтва були викладені хореографом на сторінках роботи «Листи про танець». Розвідки Ж.Ж. Новерра у розробці жанрової структури балету мали значний вплив на подальший розвиток хореографічного мистецтва.

Академією була розроблена основна система класичної хореографії і закладено фундамент балету , який має свою жанрову структуру.

Види хореографічних напрямків

Народний танець;
Бальні танці;
Повільний вальс;
Віденський вальс;
Танго;
Повільний фокстрот;
Квікстеп;
Са́мба;
Ча-ча-ча;
Румба;
Пасодобль;
Джайв;
Балет;
Джаз-фанк;
Джаз-модерн;
Хіп-хоп.

1000 × 764px

Хореографічна лексика

Хореографічна лексика є набором хореографічних рухів, які балетмейстер використовує для вираження своєї ідеї та створення хореографічного образу. До хореографічної лексики відносять рухи, пози, ракурси, міміку. Хореографічна лексика є відображенням індивідуальності автора, його професійної підготовки й обізнаності в різних сферах життя. Уся лексика з часом або забувається, або затверджується й стає традиційною. Діапазон лексики складає класичний танець, історико-побутовий танець, народно-сценічний танець, бальний танець, танець модерн, джаз танець, вільна пластика, акробатика, пантоміма. Для кожного виду лексики характерні свої особливості, сфери й випадки використання. Різновиди лексики: 1. Імітаційно-наслідувальна; 2. Образно-виразна; 3. Національна; 4. Технічна (трюкова); 5. Дитяча лексика.

Особисті якості хореографа

Хореограф повинен вміти танцювати, бути хорошим організатором і креативщиком. Адже робота полягає в тому, що належить координувати дії всіх танцюристів, придумувати образи і концепцію. Потрібно вміти бути оригінальним, так як саме імпровізатори домагаються успіху. Також бажано любити спілкування, тому що зустрічатися треба буде з багатьма людьми: акторами, продюсерами, танцюристами, костюмерами.

Посади

Керівник хореографічного колективу;
Балетмейстер-постановник;
Керівник гуртка;
Завідувач хореографічної студії;
Методист культурно-освітнього закладу;
Викладач хореографічних дисциплін;
Репетитор;
Артист ансамблю народного танцю;
Танцівник шоу-програм.

Термін «хореографія» вживають також щодо постановки виступів у певних видах спорту: художній та спортивній гімнастиці, фігурному катанні, синхронному плаванні тощо.

Поняття хореографії також використовується у описанні бізнес-процесів у нотації (мові опису) BPMN для наочного опису послідовності взаємодії учасників при виконанні бізнес-процесу (діаграма «Хореографія» BPMN).

Чим корисна професія хореографа

Однією з головних переваг роботи хореографа є свобода творчого вираження. Через постановки можна транслювати багато своїх поглядів, думок та емоцій, встановлювати контакт з різними людьми, доносити власні переконання.

Основа хореографії

Основу хореографічного образу складає рух, який безпосередньо пов'язаний з ритмом. Специфічною особливістю мистецтва хореографії є її безпосередній зв'язок з музикою, яка допомагає розкрити хореографічний образ у всій яскравості і повноті, впливає на його темпоритмічну побудову.

Художній образ в хореографічному мистецтві

Завдання любого художника –поета, письменника, музиканта, режисера чи балетмейстера – відтворити засобами свого мистецтва атмосферу того часу, про який він розказує в своєму творчі; через відображення конкретної події, тобто створити художній образ.

Це конкретний характер людини, який проявляється в його відношенні до оточуючого середовища. Характер героя проявляється на сцені в лінії його поведінки, в його діях засобами хореографічного мистецтва.

Типи балетмейстерів

Балетмейстер-драматург
Балетмейстер-організатор
Балетмейстер дослідник і пошуковець
Балетмейстер-вигадник — автор та драматург

хореографічного твору

Балетмейстер-постановник
Балетмейстер-реставратор
Балетмейстер-репетитор
Балетмейстер-педагог
Балетмейстер-вихователь
Балетмейстер-психолог
Балетмейстер-організатор

Цікаві факти про танці

У класичному індійському танці для того, щоб зобразити певне почуття, задіюються не тільки очі, але і брови, губи, ніс, щоки, підборіддя і вуха. Це прекрасна зарядка для м'язів обличчя.
У Єгипті виконавиці танцю живота щорічно сплачують державі в якості прибуткового податку 900 млн єгипетських фунтів (264 млн доларів США). Це робить танцівниць п'ятим по значущості джерелом поповнення скарбниці держави після Суецького каналу, туризму, експорту нафти і бавовни.
Ми вважаємо, що танець полька родом з Польщі. Однак це чеський танець, і його назва не має нічого спільного з назвою країни. Чеське слово red означає “половина». Танець назвали так тому, що його танцюють маленькими, «половинними» кроками.
У 1961 р. Чеббі Чекер показав по телебаченню новий танець, придуманий ним особисто. Це був «Твіст». Для танцю не потрібно партнера, танцювати можна було поодинці. Рухи здавалися простими і доступними. Хіт Чеббі Чекера "let's Twist Again" затьмарив своєю появою всі інші ритми Америки, а через деякий час обрушився і на країни Європи.
Один з найкрасивіших і емоційних танців – танго - народився в притонах аргентинської столиці. Був час, коли його танцювали в основному чоловіки: поодинці і навіть парами. Причому танцюючі пліч-о-пліч мачо не викликали ніяких смішків або сороміцьких жартів. Адже вони були просто партнерами по танцю, не більше. А об'єднувалися тому, що партнерки - як правило, жінки неважкого поведінки - були у великому дефіциті. Поки танцюристи відточували свою майстерність, стежила за ними дама вибирала кращого і потім танцювала з ним. На танцмайданчиках часто спалахували сварки і бійки, справа доходила навіть до смертовбивства.
Найпопулярнішим в Греції танцем є сіртакі. Але мало хто знає, що він був придуманий тільки в 1964 році, під час зйомок фільму «Грек Зорба». А придумав його американський актор Ентоні Куїн.
Вірменський народний танець кочарі включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Він цікавий тим, що виконувати його можуть усі, незалежно від статі, статусу та соціального стану, хоча спочатку кочарі вважався чоловічим танцем.
У Італії існує танець тарантела. Він зародився в місцевості, де багато тарантулів, і колись люди вірили, що подібні рухи здатні врятувати укушену людини від отрути. Укушеним належало станцювати тарантелу.
Аргентинці і уругвайці досі сперечаються, хто з них подарував світові танго, один з найпопулярніших танців на світлі. І вже точно найбільш пристрасний.
Танець полька зародився не в Польщі, а в Чехії. Зате саме в Польщі з'явився полонез, дуже урочистий танець. Він, до речі, став першим танцем, що проникли з Європи в Київську Русь, і став при цьому дуже популярним.