Хи-хи!

Хи-хи! меж., выражающее смѣхъ. Хихихи! зареготавсь о. Хведор. Левиц. І. 136.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

ХИ-ХИ, ХІ-ХІ, ХИ-ХИ-ХИ, ХІ-ХІ-ХІ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає звук від сміху. - Хи-хи-хи! - зареготавсь о. Хведор (Н.-Лев., І, 1956, 119); Продекламував Бараболя і розсіяв своїх кілька поганеньких «хи-хи» (Стельмах, II, 1962, 256); *Образно. Він пошепки розказав їй, що чув од Дорі, і обоє довго осміхалися до себе очима.- Хе-хе! - Хі-хі! (Коцюб., II, 1955, 368); Писар подивився на суддю, потім на багача і собі: - Хі-хі-хі!.. (Казки Буковини.., 1968, 15).

2. розм. Уживається як присудок за знач. хихикати, хіхікати. - Тут дихати не можна, а ви хи-хи, ха-ха! (Довж., І, 1958, 478); - Ця Степка всім голови позакручувала... А я не вмію з хлопцями так, як вона ... Хі-хі та хи-хи... (Зар., На.. світі, 1967, 320).