Хистко
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:18, 15 жовтня 2021; Yoomelchenko.if21 (обговорення • внесок)
Хистко, нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко. К. ЧР. 318.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ХИ́СТКО. Присл. до хисткий. Світло хистко позначало тіні на округлій лисині, на лобатому лиці, блискучому від поту (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 5); // у знач. присудк. сл. Отже, й тепер він, бачся, той же, да ні: усе в його стало якось хистко, і слово його хоть і бойке, да не таке тверде й щире, як правдиво-козацьке слово (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 159)[1].
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
"Хистко" згадується на 0:46 хвилині.
.
Іншими мовами
Хистко (від англ.) - cranky [2]
Хистко (від kurbel.) - wackelig [2]
