Відмінності між версіями «Хиндя»

Версія за 14:23, 16 жовтня 2018

Хи́ндя, -ді, ж. Лихорадка. Хай тебе хиндя попотрясе. Ном. № 3728.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ХИ́НДЯ, і, жін., діал. Пропасниця. Хай тебе хиндя попотрясе! (Номис, 1864, № 3728). ♦ Хиндя його знає — хто його знає. — По дворах ганяє [Панько] — все колгоспне назад стягує. Для німців усе старається... — То, може, він про людське око, мамо? — А хиндя його знає (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 27).

ПРОПА́СНИЦЯ, і, жін. Гостра інфекційна хвороба, що супроводжується виснажливими приступами гарячки; малярія. Напала його пропасниця. На велику силу одходила його Мотря (Панас Мирний, I, 1949, 156); Очі його гарячково блищали, як у людини, яку мучить пропасниця (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 320); З такого горя [смерті Юхима] Остап аж захворів на пропасницю (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 23); * Образно. «Що це за знак, що сьогодні на маму напала якась пропасниця фальші?» — подумала молода дівчина (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 28); * У порівняннях. Злість тіпала обома, немов пропасниця (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 21); // Хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод; лихоманка. [Жінка:] Там вогко, як в льоху; моє найменше лежить в пропасниці, а я сама над ранок ледве голову підвожу (Леся Українка, III, 1952, 28); Вся дрижала [стара] в пропасниці, і від того вода лилась за сорочку, на худі, виснажені груди (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); З-під густих насуплених брів люто блимали невеличкі зеленкуваті очі, жовті зуби глухо клацали в пропасниці (Олесь Донченко, II, 1956, 24).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 59. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.

Зовнішні посилання