Відмінності між версіями «Хиндя»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Сучасні словники)
(→‎Сучасні словники)
Рядок 7: Рядок 7:
 
'''ХИ́НДЯ''', і, жін., діал. Пропасниця. Хай тебе хиндя попотрясе! (Номис, 1864, № 3728).  
 
'''ХИ́НДЯ''', і, жін., діал. Пропасниця. Хай тебе хиндя попотрясе! (Номис, 1864, № 3728).  
 
♦ Хиндя його знає — хто його знає. — По дворах ганяє [Панько] — все колгоспне назад стягує. Для німців усе старається... — То, може, він про людське око, мамо? — А хиндя його знає (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 27).
 
♦ Хиндя його знає — хто його знає. — По дворах ганяє [Панько] — все колгоспне назад стягує. Для німців усе старається... — То, може, він про людське око, мамо? — А хиндя його знає (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 27).
−
ПРОПА́СНИЦЯ, і, жін. Гостра інфекційна хвороба, що супроводжується виснажливими приступами гарячки; малярія. Напала його пропасниця. На велику силу одходила його Мотря (Панас Мирний, I, 1949, 156); Очі його гарячково блищали, як у людини, яку мучить пропасниця (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 320); З такого горя [смерті Юхима] Остап аж захворів на пропасницю (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 23);  * Образно. «Що це за знак, що сьогодні на маму напала якась пропасниця фальші?» — подумала молода дівчина (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 28);  * У порівняннях. Злість тіпала обома, немов пропасниця (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 21);  
+
'''ПРОПА́СНИЦЯ''', і, жін. Гостра інфекційна хвороба, що супроводжується виснажливими приступами гарячки; малярія. Напала його пропасниця. На велику силу одходила його Мотря (Панас Мирний, I, 1949, 156); Очі його гарячково блищали, як у людини, яку мучить пропасниця (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 320); З такого горя [смерті Юхима] Остап аж захворів на пропасницю (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 23);  * Образно. «Що це за знак, що сьогодні на маму напала якась пропасниця фальші?» — подумала молода дівчина (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 28);  * У порівняннях. Злість тіпала обома, немов пропасниця (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 21);  
−
//  Хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод; лихоманка. [Жінка:] Там вогко, як в льоху; моє найменше лежить в пропасниці, а я сама над ранок ледве голову підвожу (Леся Українка, III, 1952, 28); Вся дрижала [стара] в пропасниці, і від того вода лилась за сорочку, на худі, виснажені груди (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); З-під густих насуплених брів люто блимали невеличкі зеленкуваті очі, жовті зуби глухо клацали в пропасниці (Олесь Донченко, II, 1956, 24).
+
//  Хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод; лихоманка. [Жінка:] Там вогко, як в льоху; моє найменше лежить в пропасниці, а я сама над ранок ледве голову підвожу (Леся Українка, III, 1952, 28); Вся дрижала [стара] в пропасниці, і від того вода лилась за сорочку, на худі, виснажені груди (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); З-під густих насуплених брів люто блимали невеличкі зеленкуваті очі, жовті зуби глухо клацали в пропасниці (Олесь Донченко, II, 1956, 24).
−
Пропасниця трусить (трясе, тіпає, б'є, трусила, трясла, тіпала, била і т. ін.) кого — хтось страждає приступом пропасниці або перебуває у стані, при якому людину кидає то в жар, то в холод. Повернувшись надвечір з виноградника, Маріора почула, що її тіпає пропасниця. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 228); Холодний піт покрив усе моє тіло, морозна пропасниця била і телепала мене (Іван Франко, IV, 1950, 390); Софію трусила пропасниця (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 240); Груня лякливо стежила за свекрухою. Тривожно билося серце, трясла пропасниця (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 237); Труситися (битися, тіпатися, тремтіти і т. ін.), як (мов, наче і т. ін.) у пропасниці — перебувати у збудженому, нервовому, хворобливому і т. ін. стані. Кайдашиха вхопилась за полудрабки і трусилась, як у пропасниці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317); Настя тремтіла, мов у пропасниці, страшна таємниця відкривалась перед нею, таємниця материного і батькового життя (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 13); Артюхов промерз — тремтів, наче в пропасниці (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 97).
+
−
▲ Жовта пропасниця — вид гарячки, поширеної в країнах із жарким кліматом; Переміжна пропасниця див. переміжний.
+
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 14:23, 16 жовтня 2018

Хи́ндя, -ді, ж. Лихорадка. Хай тебе хиндя попотрясе. Ном. № 3728.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ХИ́НДЯ, і, жін., діал. Пропасниця. Хай тебе хиндя попотрясе! (Номис, 1864, № 3728). ♦ Хиндя його знає — хто його знає. — По дворах ганяє [Панько] — все колгоспне назад стягує. Для німців усе старається... — То, може, він про людське око, мамо? — А хиндя його знає (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 27). ПРОПА́СНИЦЯ, і, жін. Гостра інфекційна хвороба, що супроводжується виснажливими приступами гарячки; малярія. Напала його пропасниця. На велику силу одходила його Мотря (Панас Мирний, I, 1949, 156); Очі його гарячково блищали, як у людини, яку мучить пропасниця (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 320); З такого горя [смерті Юхима] Остап аж захворів на пропасницю (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 23); * Образно. «Що це за знак, що сьогодні на маму напала якась пропасниця фальші?» — подумала молода дівчина (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 28); * У порівняннях. Злість тіпала обома, немов пропасниця (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 21); // Хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод; лихоманка. [Жінка:] Там вогко, як в льоху; моє найменше лежить в пропасниці, а я сама над ранок ледве голову підвожу (Леся Українка, III, 1952, 28); Вся дрижала [стара] в пропасниці, і від того вода лилась за сорочку, на худі, виснажені груди (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); З-під густих насуплених брів люто блимали невеличкі зеленкуваті очі, жовті зуби глухо клацали в пропасниці (Олесь Донченко, II, 1956, 24).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 59.

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Хиндя&oldid=214860