Відмінності між версіями «Хильнути»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Хильнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Одн. в. отъ '''хилити. ''' Категорія:Хи)
 
(Див. також)
 
(не показано 16 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Хильнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Одн. в. отъ '''хилити. '''
 
'''Хильнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Одн. в. отъ '''хилити. '''
 
[[Категорія:Хи]]
 
[[Категорія:Хи]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
ХИЛЬНУ́ТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до хилити 1, 3. Іван ухопив чарку, ..хильнув назад головою й так швидко висмикнув чарку зі стуляних [стулених] губ, що порожня чарка бахнула (Нечуй-Левицький, III, 1956, 352); Кайдашиха знов притулила губи до чарки і трохи не помилилась та не хильнула до дна (Нечуй-Левицький, II, 1956, 281); Він хильнув другий кухоль пива — так само одним духом, як і перший, заплатив, попрощався і швидко пішов (Юрій Смолич, День.., 1950, 23).
 +
♦ Хильнути біди (лиха, горя) — те саме, що Набратися лиха (див. лихо 1). Громадяни Глинська, хильнувши біди, ставали горді, витривалі й винахідливі до всього (Василь Земляк, Лебедина зграя, 1971, 60); — Жалію, брате, бо хильнеш ти бездонну чарчину лиха на тій клятій чужині (Натан Рибак, Час, 1960, 89); Відомо, що той, хто хильнув горя сам, той щиро співчуває горю іншого (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 206).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хильнути1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хильнути2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хильнути.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хильнути4.jpg.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
{{#ev:youtube|uu59C02Gz5g}}
 +
 +
==Див. також==
 +
==Джерела та література==
 +
[http://sum.in.ua/s/khyljnuty Словник української мови]
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 19:32, 15 листопада 2018

Хильнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хилити.

Сучасні словники

ХИЛЬНУ́ТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до хилити 1, 3. Іван ухопив чарку, ..хильнув назад головою й так швидко висмикнув чарку зі стуляних [стулених] губ, що порожня чарка бахнула (Нечуй-Левицький, III, 1956, 352); Кайдашиха знов притулила губи до чарки і трохи не помилилась та не хильнула до дна (Нечуй-Левицький, II, 1956, 281); Він хильнув другий кухоль пива — так само одним духом, як і перший, заплатив, попрощався і швидко пішов (Юрій Смолич, День.., 1950, 23). ♦ Хильнути біди (лиха, горя) — те саме, що Набратися лиха (див. лихо 1). Громадяни Глинська, хильнувши біди, ставали горді, витривалі й винахідливі до всього (Василь Земляк, Лебедина зграя, 1971, 60); — Жалію, брате, бо хильнеш ти бездонну чарчину лиха на тій клятій чужині (Натан Рибак, Час, 1960, 89); Відомо, що той, хто хильнув горя сам, той щиро співчуває горю іншого (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 206).

Ілюстрації

Хильнути1.jpg Хильнути2.jpg Хильнути.jpg Хильнути4.jpg.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови

Зовнішні посилання