Відмінності між версіями «Хата»

Версія за 16:38, 30 листопада 2014

Хата, -ти, ж. Домъ, изба, хижина. Моя хата з краю, я нічого не знаю. Васильк. у. Чи се тая удівонька, що на розі хата? Чуб. Різана хата. Хата, сложенная изъ бревенъ, перерѣзанныхъ по длинѣ надвое. Шух. І. 89. Хата без штані́в. Не имѣющая сѣней. Вас. 195. Въ Подоліи хатою называютъ иногда могилу, а домъ тогда куріне́м. Хати наші на цвинтарі, а вас просю до куріня. О. 1861. XI. Св. 52. Отсюда вѣроятно: Тут тобі́ й хата! Тутъ тебѣ и смерть, тутъ тебѣ и конецъ. Ном. № 273. Дядькова хата. Тюрьма. А шо ж мені буде, як ударю таку паню по вуху? То ще доведеться жити у «дядьковій хаті». Грин. І. 112. Держатися хати. См. Держатися. Ум. Хатка, хатонька. Грин. ІІІ. 234. Хаточка. Хатки біленькі виглядають. Шевч. 407. Хаточки поховались у біленькі садки. МВ. І. 106.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХА́ТА, и, жін. 1. Сільський одноповерховий житловий будинок. Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки хата (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 261); Жваво, з юнацькою енергією заходився Семен ставити хату (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 125); Кругом садочки, біленькі хати, І соловейка в гаю чувати (Леся Українка, I, 1951, 29); — Вибачайте, кумонько, — мовить [Журавель], випорожнивши горнятко, — чим хата богата [багата], тим і рада (Іван Франко, IV, 1950, 57); Мої мости калинові, хати на помості, Прийшов, прийшов Василечок ба й до мене в гості (Коломийки, 1969, 139); — Пам'ятаєш приказку? Яка хата, такий тин, який батько, такий син... (Василь Кучер, Голод, 1961, 329); — В кожній хаті лампочки Ілліча горять. А у Марії там така хата, як дзвін. Колгосп збудував (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 435); * У порівняннях. Сам, каже [Демко], губернатор їде у колясці, що скрізь у вікнах, мов хата яка! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 481);

"Словопедія"

ХАТА Крім загальновідомого "сільський будинок, приміщення та мешканці його тощо", вживається також у значенні "кімната". Дашкович примостився на скриньці, згорнув руки й довго дивився на дам, котрі бігали по хатах, підіймали дещо з підлоги, говорили, кричали й махали руками (І.Нечуй-Левицький); – Іди до секретаря! – сказав \[сторож\] і повів Чіпку аж через три хати, де сиділо багато судовиків (Панас Мирний).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Вели́ка ха́та — простора, світла кімната для прийому гостей; світлиця. Ночував він у Оксена. Олена перевела дітей в хатину, а велику хату віддала гостеві (Тют., Вир, 1964, 102); Мала́ ха́та — хатина (у 2 знач.). — А де ж Ганна, Катерино? Я пак і байдуже! Чи не вмерла? — Ні, не вмерла, А дуже нездужа. Ходім лишень в малу хату, Поки випрягає Воли батько: вона тебе, Марку, дожидає (Шевч., І, 1963, 321).

Культурологічний словник

хата = хатина (зменшіть-пестліві - хатка, хатонька, хаточка, хатинка, хатінонька, хатіночка; невеличка, благеньких хата - хатчину)

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Хата, -ти, ж. Домъ, изба, хижина. Моя хата з краю, я нічого не знаю. Васильк. у. Чи се тая удівонька, що на розі хата? Чуб. різана хата. Хата, сложенная изъ бревенъ, перерѣзанныхъ по длинѣ надвое. Шух. І. 89. хата без штані́в. Не имѣющая сѣней. Вас. 195. Въ Подоліи хатою называютъ иногда могилу, а домъ тогда куріне́м. Хати наші на цвинтарі, а вас просю до куріня. О. 1861. XI. Св. 52. Отсюда вѣроятно: тут тобі́ й хата! Тутъ тебѣ и смерть, тутъ тебѣ и конецъ. Ном. № 273. дядькова хата. Тюрьма. А шо ж мені буде, як ударю таку паню по вуху? То ще доведеться жити у «дядьковій хаті». Грин. І. 112. держатися хати. Cм. держатися. Ум. хатка, хатонька. Грин. ІІІ. 234. хаточка. Хатки біленькі виглядають. Шевч. 407. Хаточки поховались у біленькі садки. МВ. І. 106.

«Словники України on-line»

Сільський одноповерховий будинок; також кімната в ньому (велика — хата, менша — хатина); також хатнє господарство; залежно від матеріалу, з якого збудовано хату, та характеру будови, хату ще називають ма́занка, хворостя́нка, ліпля́нка, гли́нянка, сама́нка, коли́ба; споконвіку хата у великій повазі 5ХАТА — у украинцев, белорусов и части русских жилое помещение с печью; жилая постройка … Большой Энциклопедический словарь 6хата — См. хиреть В. В. Виноградов. История слов, 2010 … История слов 7хата — ХАТА, ы, ж. 1. Дом, квартира. Пойдем ко мне на хату. На нашей хате. Баба с хатой. 2. Притон. См. также: Чухай до хаты 2. из уг … Словарь русского арго

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

«хата» в словаре: 1 статья Хата хаты, ж. 1. Крестьянский дом (бревенчатый или мазанка) в украинской и южнорусской деревне. Остановился перед дверью хаты, уставленной невысокими ...

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

Внутрішнє житлове приміщення такого Будник. Вийшли з хати батько й мати В садок погуляти (Шевч., II, 1953, 363); Ми з Чайчіхою, упоравшісь у хаті, ПІШЛИ до Насті (Вовчок, І, 1955, 263);

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Переклад на англійська:

room (Noun ) (verb, noun ) []

 division in a building {{jump|t|part of a building|s

 A separate part of a building, enclosed by walls, a floor and a ceiling.

house (Noun ) (verb, noun, adjv )

 abode

Інші значення:

 house, home

ЯНДЕКС словари

хата

Существительное ж.р. (peasant's) hut, peasant house 1 источник моя хата с краю, ничего не знаю — that is nothing to do with me, it is no business / concern of mine2 hut

Словари и энциклопедии на Академике

1ХАТА — жен., южн., зап. хатка, хаточка; хатина, нка, хатишка; хатища; изба, домишко, халупа; хата бывает: турлучная или плетневая, камышовая, мазанка, битая, земляная и лимпачная, бревенчатая, из дикого камня. | Хата, вят. горница, комната. | твер. изба … Толковый словарь Даля 2ХАТА — ХАТА, хаты, жен. 1. Крестьянский дом (бревенчатый или мазанка) в украинской и южнорусской деревне. «Остановился перед дверью хаты, уставленной невысокими вишневыми деревьями.» Гоголь. 2. употр. в названиях некоторых сельских учреждений (неол.).… … Толковый словарь Ушакова 3хата — См … Словарь синонимов 4ХАТА — ХАТА, ы, жен. На Украине, в Белоруссии, на юге России: крестьянский дом. Белёная х. Моя х. с краю (перен.: это меня не касается, не моё дело; разг. неод.). • Хата лаборатория прежнее название сельской агрономической лаборатории. | уменьш. хатка,… … Толковый словарь Ожегова

Промт-Перекладач

хата ж.р., Существительное

hut

Orange-books

хата: варианты перевода имя существительное cottage дача, літня дача, котара, котедж, хата

Google Перекладач

Home, House

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

Типи української хати Етнографічний тип української хати мав такі загальні риси: чотирьохсхильна стріха, трикамерністю, однаковий план та однакове розташування в середині хати, як частин так і хатніх речей, обмазування глиною та білення з середини та знадвору.

Хати центральної частини України представлені полтавським та київським типом. В плані вони однакові, трикамерні (хата, сіни, комора), побілені на біло. В хатах такого типу однакова кількість вікон та їх розмішення, однакові комини. Різниця полягає у стрісі, хати київського типу мають гребінь та острішки, в той час як полтавські не мають їх геть. Тип полтавської хати був поширений також на Харківщині, на півночі Катеринославської губернії, в південній частині Чернігівщини (різниця полягала у комині). На півночі Чернігівщини біле забарвлення хат зникало, а натомість з'являлося — глиняне (жовте) та стріхи з дранки. На Херсонщині та на півдні Катеринославської губернії були поширені хати київського типу. А починаючи від Знаменки на південь з'являвся південний тип український хат (полтавський). Такі хати мали ґанок, та прибудову збоку хати, а також невелике підстрішник вздовж усієї чільної стіни. Цей видозмінений вид київського та полтавського типу був також і на Кубані. На Волині були хати київського типу, а починаючи з півночі овруцького, луцького та ковельського повітів побілені хати зникали, а натомість з'являлися хати із стріхою покритою дранками, наближені до білоруського типу. На Поділлі, Буковині, Галичині, Покутті побутували хати київського типу. В Буковині та Галичині хати в кін. 19 ст, були більші і кращі ніж на Великій Україні та мали часто галерейку вздовж чолової стіни. На Бойківщині та Лемківщині білені хати мали стріхи з острішками та однаковий план з загальноукраїнською хатою, а відміна полягала у тому, що такі хати ускладнювались об'єднанням з господарськими будівлями, були великі та мали галерею спереду. Гуцульські хати були з дерева та з дерев'яною стріхою.

Див. також

Дерев'яні хати

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]