Відмінності між версіями «Фудульний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
'''<big><big>[http://sum.in.ua/s/fuduljnyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]</big>
 +
</big>'''
 +
 +
'''ФУДУ́ЛЬНИЙ''', а, е, діал. Гордовитий, зарозумілий, пихатий. — Бідні люди не такі дуже перебірчиві [перебірливі] та фудульні. Хоч новий дім буде трохи недогідний, тут тісний, там темний або що, то їм і то буде аж надто добре (Іван Франко, III, 1950, 117); Іван був хмурний, неввічливий і дуже фу дульний (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 59); Ото пан був! Фудульний пан.. Нема нині таких. То бувало не приступай! (Остап Вишня, II, 1956, 29).
 +
 +
 +
 +
 +
 +
                    '''<big>Орфографія (словоформи)</big>'''
 +
      '''Однина'''                                      '''Множина'''
 +
Називний -  фудульний                    Називний -  фудульні
 +
Родовий -  фудульного                    Родовий -  фудульних
 +
Давальний - фудульному                  Давальний - фудульним
 +
Знахідний - фудульний, фудульного        Знахідний - фудульні, фудульних
 +
Орудний -  фудульним                      Орудний -  фудульними
 +
Місцевий -  у/на фудульн-ому/-ім          Місцевий -  у/на фудульних
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 15:24, 16 жовтня 2018

Фудульний, -а, -е. Надменный, гордый, высокомѣрный. Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав. Федьк.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ФУДУ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Гордовитий, зарозумілий, пихатий. — Бідні люди не такі дуже перебірчиві [перебірливі] та фудульні. Хоч новий дім буде трохи недогідний, тут тісний, там темний або що, то їм і то буде аж надто добре (Іван Франко, III, 1950, 117); Іван був хмурний, неввічливий і дуже фу дульний (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 59); Ото пан був! Фудульний пан.. Нема нині таких. То бувало не приступай! (Остап Вишня, II, 1956, 29).



                    Орфографія (словоформи)
      Однина                                      Множина
Називний -  фудульний                     Називний -  фудульні
Родовий -   фудульного                     Родовий -   фудульних
Давальний - фудульному                   Давальний - фудульним 
Знахідний - фудульний, фудульного        Знахідний - фудульні, фудульних
Орудний -   фудульним                      Орудний -   фудульними
Місцевий -  у/на фудульн-ому/-ім          Місцевий -  у/на фудульних

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання