Фрика

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Фри́ка, -ки, ж. Насиліе, принужденіе. Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію. Федьк.

Тлумачний словник

Фрика — и, ж., зах. Присилування …

ПРИСИЛУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Те саме, що примусити. [Ілько:] Бачите... я хотів у вас попитати, чи може мене батько або мати присилувати женитися з ким я не хочу? (Борис Грінченко, II, 1963, 519); — Ну й сидіть.. над кандьором, а я не хочу звикати до такого життя, і не присилуєте, не приневолите ви мене довіку, — мовила Пріська (Любов Яновська, I, 1959, 156); Анатоль присилував себе розкрити очі (Яків Качура, II, 1958, 320).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/s/prysyluvaty

Тлумачний словник "Примушувати"

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua/s/prymushuvaty

ПРИМУШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМУСИТИ, у ту, усиш, док., перех. 1. Вимагати в кого-небудь виконання чогось незалежно від його волі, бажання. [Йоганна (благаючи):] Хузане, не примушуй мене покрас у матері просити! (Леся Українка, III, 1952, 168); [Борис:] Мене-таки батько й мати здорово примушували: «Який ти, кажуть, мужчина, що не хочеш пить?» (Марко Кропивницький, I, 1958, 423); Наташа принесла йому в передпокій валянки і ватяну стьобанку під шинель і примусила його при ній одягтися (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 188); * Образно. Кляла я в душі усякого хазяїна і свою безталанну долю, що примусила мене наймичкувати (Панас Мирний, I, 1954, 82); // у сполуч. із сл. себе. Спрямовувати свої зусилля на виконання чого-небудь незалежно від бажання. Він міцним зусиллям волі примушує себе до роботи і похиляється над пергаментами (Леся Українка, III, 1952, 303); Їсти йому не хотілось, але він примусив себе випити склянку молока та згризти якийсь сухар (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 473); // Добиватися чого-небудь, застосовуючи силу. Він зривається, хоче втекти від неї, але вона вчепилася обіруч за нього і примушує сісти поруч себе (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 83); Кинули й наші війська під командою Паскевича на допомогу австрійському імператорові, оточили угорців і примусили капітулювати (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 409).

2. Своєю дією, вчинками викликати певні дії, вчинки, стан, ставлення до чого-небудь і т. ін. у когось іншого. Могла [Стапша] тужити, прагнути бути біля нього, казитися від того, що примушує довго чекати на себе, як посолена, бігати під його вікнами: чи дома, чи не дома (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 377); Ти ж [артистка] володієш віщим слухом людей угадувать путі. Одним душевним тільки рухом примусиш їх піднестись духом, змістовним стати у житті (Павло Тичина, II, 1957, 34); // Викликати у кого-небудь якусь дію, вчинок і т. ін. (про що-небудь). Не веселим привітом, не теплом та радістю стріла Уласа його хата; ..забитими дверима та чорними дірками замість шибок примушувала його повертати назад (Панас Мирний, IV, 1955, 256); Коли .. вітер дув у спину — важко було встояти на місці або йти помірним кроком, бо гнав він людину, підстьобував, примушував бігти (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 186); Незвичайно глибокий сніг примусив звірів спуститися в низини, щоб знайти корм (Вечірній Київ, 7.III 1969, 4).

3. Своїми зусиллями викликати, зумовлювати вияв чого-небудь. Вивчаючи вплив сили тяжіння на ріст пагонів і бруньок у яблуні, голландські садоводи примусили саджанці рости горизонтально (Хлібороб України, 11, 1969, 47); Він тільки знав, що це Шевченко — той дивовижний чарівник слова, який вперше примусив рідну українську мову звучати з такою ж силою і красою, якою зазвучала російська мова під чарівним пером великого Пушкіна... (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 32); — Як це їх розпалювати — такі дерев'яні колодки? Мука мені була, доки я примусив їх горіти... (Юрій Яновський, II, 1958, 61); Жменякам покажи голу скелю і скажи «ваша», так вони в кошиках почнуть носити туди землю, одягнуть її і примусять родити (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 291); // Викликати, зумовлювати вияв чого-небудь (про щось). То був справжній голод, голодне лихо, що примушувало про все на світі забувати, про себе одного дбати... (Панас Мирний, IV, 1955, 255); Туга не примушує їх [моряків] опускати руки, а мобілізує кожного, збирає їх усіх у залізний, страшний для ворога кулак (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 331).

Ілюстрації

На зображеннях можно побачити як дітей примушують навчатися або правильно харчуваться

Фрика1.jpg      Фрика3.jpg    Фрика2.jpg

Медіа

Як правильно привчити дитину до навчаеня?