Фляшка
Фляшка, -ки, ж. = Пляшка. Фляшка з сорівкою. Лукаш. 112. Ум. Фляшечка. Желех.
Зміст
Сучасні словники
ПЛЯШКА, и, жін. Скляна посудина (перев. циліндричної форми) для рідин, яка має вузьку довгасту шийку. Він і вийняв з кишені повну пляшку з сиву хою і чарку (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 233); Бульба добивав посуд — сули, пляшки зеленого та синього скла, карбовані срібні кубки і турецькі чарки (Олександр Довженко, I, 1958, 220); Купдель смачно п'є воду із пляшки (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 59);
// розм. Така посудина з спиртним напоєм. Поганий той колектив, де є до пляшки актив (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); Що за пляшкою придбали їх батьки, — Вони потверезу протринькали (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 185); Артьомов багатозначно переморгнувся з господарем і на стіл поставив пляшку (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 149);
// військ., розм. Така посудина з запалювальною або вибуховою сумішшю. — Шість танків [підірвав]! — підтвердили Романові товариші.. — Чим? — Пляшками, — сказав Роман. — Дай, думаю, спробую, що воно за пляшки. Кинув — горить! (Олександр Довженко, I, 1958, 386); Хто.. міг забути, як минулої весни в боях біля Дністра Багіров верхи на коні з пляшкою в руці помчав по полю за німецьким танком і підпалив його? (Олесь Гончар, III, 1959, 188); // Кількість рідини, що входить у таку посудину. Олексій.. казав подать собі ще дві пляшки вина (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 302); Тимко.. випив настояну на перцеві пляшку самогону (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 123); — Стьопко, голубе! — заволав він у розпачі. — Принеси пляшку квасу холодного (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 26).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Одного разу надвечір пан Фаустин прийшов до мене на Опатовицьку дуже схвильований, просто-таки сам не свій, немов його хвилину тому витягли з-під запобіжної рами трамвая і притому вкрали годинника. Спочатку він узагалі нічого не говорив, лише мовчки витяг з кишені пляшку рому, хильнув, подав мені й сказав: «Пий!» І так ми з ним нічого не говорили, аж поки не видудлили всю пляшку. Тоді він раптом каже: «Друже, зроби, будь ласка, мені послугу. Відчини вікно на вулицю. Я сяду на підвіконня, а ти мене схопиш за ноги і скинеш із четвертого поверху вниз. Мені вже від життя нічого не потрібно. Моя остання розрада, що знайшовся вірний приятель, який мене спровадить зі світу. Далі жити я не можу.
