Фактичний

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ФАКТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до факту (у 1, 2 знач.). Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (Іван Франко, VI, 1951, 256); Працюючи деякий час інженером іригаційного будівництва в Фергані, Іван Ле зібрав для майбутнього твору багатий фактичний матеріал (Історія української літератури, II, 1956, 99);

// Дійсний, справжній. Комуністичні суботники надзвичайно цінні, як фактичний початок шкмунізму.. (Ленін, 39, 1973, 21); Учителі часто ходили з молоддю за місто.. Іван був неодмінним учасником цих прогулянок і фактичним організатором їх (Петро Колесник, Терен.., 1959, 32);

// Який відповідає фактам, дійсності; насичений фактами. «Рада» умістила фактичну замітку про вихід перекладів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 385); Завтра напишу мамі фактичного листа, а сьогодні щось я не так настроєна (Леся Українка, V, 1956, 224).

▲ Фактичний шлюб; Фактичні шлюбні відносини, юр. — шлюб, шлюбні відносини, не оформлені відповідно до встановленого законом порядку. Суддя оголосив, що слухається цивільна справа про визнання фактичних шлюбних відносин громадянки Шевко Ольги Тарасівни з громадянином Руженком Мирославом Левковичем... (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 90). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 552.

Фактичний - дійсний, справжній, той, що насправді існує, наявний.

фактичний - прикметник ВІДМІНОК

називний фактичний фактична фактичне фактичні

родовий фактичного фактичної фактичного фактичних

давальний фактичному фактичній фактичному фактичним

знахідний фактичний, фактичного фактичну фактичне фактичні, фактичних

орудний фактичним фактичною фактичним фактичними

місцевий фактичному, фактичнім фактичній фактичному, фактичнім фактичних

Синоніми

СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙрозм., СПРАВДЕ́ШНІЙрозм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙрозм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙзаст., ІСТО́ТНИЙ заст., СУ́ТИЙрідше; ЩИ́РИЙ (про людину - для посилення якоїсь її ознаки). Тут уже справжній схід, європейців не видко, сліпі доми з гаремами (М. Коцюбинський); І це була істинна правда: сколихнулось велике народне море (М. Стельмах); Скільки дійсних випадків і казок, і кривавих легенд було розказано цієї ночі попід тинами (А. Головко); Іван був неодмінним учасником цих прогулянок і фактичним організатором їх (П. Колесник); Венера, як правдива мати, Для сина рада все оддати (І. Котляревський); Сердешна дитина! Обідране; ледве, ледве Несе ноженята... (Достеменний син Катрусі) (Т. Шевченко); Він не дозволить задля всіляких бутафорських планів ламати справдешні плани і графіки (Ю. Мушкетик); На йому мужицька одежа, а з лиця зовсім пан, неначе на козлах сидів переодягнений за наймита справдішній панок (І. Нечуй-Левицький); Зате Владко був, можна сказати, властивим левом теперішньої оборони (І. Франко); З афектованим рухом щирого сицилійця він підняв руку (М. Коцюбинський).