Відмінності між версіями «Утеча»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Утеча, -чі, '''''ж. ''= '''Утік. '''Желех. Категорія:Ут)
 
 
(не показані 16 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Утеча, -чі, '''''ж. ''= '''Утік. '''Желех.  
 
'''Утеча, -чі, '''''ж. ''= '''Утік. '''Желех.  
 
[[Категорія:Ут]]
 
[[Категорія:Ут]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
УТЕ́ЧА (ВТЕ́ЧА), і, ж,
 +
 +
1. Швидкий відхід, біг, від'їзд і т. ін. з метою уникнення небезпеки, неприємного становища тощо. В очеретах залопотіли [птахи] крилами, поплескалась вода від утечі лисок.., курочок (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 411); Вже двічі на слід банди натрапляв червоноармійський загін, але банда ухилялась від бою, рятуючись втечею (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17); Треба сказати, що Вася Багіров ніколи не вдавався до ганебної для гвардійця втечі, а бився хоч один проти десятьох (Олесь Гончар, III, 1959, 187); Він якусь мить спостерігав утечу сполоханих звірів (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 87);  * Образно. Були поети, у вірші яких почали проникати тенденції ідилічності, аполітизму, втечі в чисту лірику, особливо шкідливі в той час, коли на країну все більше насувалась тінь війни, готованої світовим імперіалізмом (Про багатство літератури, 1959, 134).
 +
 +
2. Таємний самовільний відхід, від'їзд. Хоч і міг сумніватися Марусяк у тім, що вість про його утечу випередила його самого, але — хто ж його знає! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 105); Втечі селян від феодалів були найпоширенішою формою класової боротьби при феодальному ладі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 461); Любов до волі… Пушкін бачив яскравий вияв цієї любові: втечу з катеринославської тюрми двох прикованих один до одного арештантів… Цей епізод став, як відомо, за основу поеми «Братья-разбойники» (Максим Рильський, X, 1962, 35); Яринчина втеча схвилювала школярів.. Обговорювали дуже детально, що робитиме Яринка в незнайомих краях, куди вона подалася (Олесь Донченко, IV, 1957, 235).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Втеча1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Утеча2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Утеча1.jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|okZ35LYqD0U}}
 +
{{#ev:youtube|Ed-8bRWl-cw}}
 +
 +
==Див. також==
 +
[https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%83%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%B0 Відмінювання]
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
<br />
 +
[https://kinogo.co.ua/310-pobeg-iz-shoushenka-the-shawshank-redemption-1994.html Втеча з Шоушенка 1994]
 +
<br />
 +
[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399689 "Утечу"]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 03:11, 28 листопада 2018

Утеча, -чі, ж. = Утік. Желех.

Сучасні словники

УТЕ́ЧА (ВТЕ́ЧА), і, ж,

1. Швидкий відхід, біг, від'їзд і т. ін. з метою уникнення небезпеки, неприємного становища тощо. В очеретах залопотіли [птахи] крилами, поплескалась вода від утечі лисок.., курочок (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 411); Вже двічі на слід банди натрапляв червоноармійський загін, але банда ухилялась від бою, рятуючись втечею (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17); Треба сказати, що Вася Багіров ніколи не вдавався до ганебної для гвардійця втечі, а бився хоч один проти десятьох (Олесь Гончар, III, 1959, 187); Він якусь мить спостерігав утечу сполоханих звірів (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 87); * Образно. Були поети, у вірші яких почали проникати тенденції ідилічності, аполітизму, втечі в чисту лірику, особливо шкідливі в той час, коли на країну все більше насувалась тінь війни, готованої світовим імперіалізмом (Про багатство літератури, 1959, 134).

2. Таємний самовільний відхід, від'їзд. Хоч і міг сумніватися Марусяк у тім, що вість про його утечу випередила його самого, але — хто ж його знає! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 105); Втечі селян від феодалів були найпоширенішою формою класової боротьби при феодальному ладі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 461); Любов до волі… Пушкін бачив яскравий вияв цієї любові: втечу з катеринославської тюрми двох прикованих один до одного арештантів… Цей епізод став, як відомо, за основу поеми «Братья-разбойники» (Максим Рильський, X, 1962, 35); Яринчина втеча схвилювала школярів.. Обговорювали дуже детально, що робитиме Яринка в незнайомих краях, куди вона подалася (Олесь Донченко, IV, 1957, 235).

Ілюстрації

Втеча1.jpg Утеча2.jpg Утеча1.jpg

Медіа

Див. також

Відмінювання

Зовнішні посилання


Втеча з Шоушенка 1994
"Утечу"