Відмінності між версіями «Упокоювати»
(Створена сторінка: '''Упокоювати, -ко́юю, юєш, '''сов. в. '''упоко́їти, -кою, -їш, '''''гл. ''Успокаивать, успокоить. ''В ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Упокоювати, -ко́юю, юєш, '''сов. в. '''упоко́їти, -кою, -їш, '''''гл. ''Успокаивать, успокоить. ''В одному Возі моє серце себе впокоїть, одпочине. ''К. Псал. 139. ''Як нема долі, нема талану, то й достатки не впокоять. ''Мир. Пов. II. 84. | '''Упокоювати, -ко́юю, юєш, '''сов. в. '''упоко́їти, -кою, -їш, '''''гл. ''Успокаивать, успокоить. ''В одному Возі моє серце себе впокоїть, одпочине. ''К. Псал. 139. ''Як нема долі, нема талану, то й достатки не впокоять. ''Мир. Пов. II. 84. | ||
[[Категорія:Уп]] | [[Категорія:Уп]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | . УПОКО́ЮВАТИ (ВПОКО́ЮВАТИ), оюю, оюєш, недок., УПОКО́ЇТИ (ВПОКО́ЇТИ), ою, оїш, док., перех. | ||
| + | 1. заст. Дати повний спокій, відпочинок кому-, чому-небудь. Сильний зове тебе [ніч] сили впокоїти, Хворий — щоб врази забуть (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 316); | ||
| + | // Заспокоювати, розраджувати. Часом і при достатках лихо: як нема долі, немає талану, то й достатки не впокоять (Панас Мирний, III, 1954, 106). | ||
| + | 2. церк. У релігійних уявленнях — давати кому-небудь вічний спочинок (про бога, смерть). — Що ж, панство, бог таке нещасному судив, — Сопліца впав у річ, — хай бог його впокоїть... (Адам Міцкевич, Пан Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 292). | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Упокоювати, -ко́юю, юєш, сов. в. упоко́їти, -кою, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. В одному Возі моє серце себе впокоїть, одпочине. К. Псал. 139.Як нема долі, нема талану, то й достатки не впокоять. Мир. Пов. II. 84. | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | | ||
| + | упокоювати | ||
| + | (впоко́ювати), -о́юю, -о́юєш, недок., упоко́їти (впоко́їти), -о́ю, -о́їш, док., перех. | ||
| + | 1) заст. Дати повний спокій, відпочинок кому-, чому-небудь. || Заспокоювати, розраджувати. | ||
| + | 2) церк. У релігійних уявленнях – давати кому-небудь вічний спочинок (про Бога, смерть). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:112.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:113.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 114.jpeg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|M27vDcYHiFM}} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | |||
| + | ===[адреса посилання]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 15:59, 16 листопада 2018
Упокоювати, -ко́юю, юєш, сов. в. упоко́їти, -кою, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. В одному Возі моє серце себе впокоїть, одпочине. К. Псал. 139. Як нема долі, нема талану, то й достатки не впокоять. Мир. Пов. II. 84.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. УПОКО́ЮВАТИ (ВПОКО́ЮВАТИ), оюю, оюєш, недок., УПОКО́ЇТИ (ВПОКО́ЇТИ), ою, оїш, док., перех. 1. заст. Дати повний спокій, відпочинок кому-, чому-небудь. Сильний зове тебе [ніч] сили впокоїти, Хворий — щоб врази забуть (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 316); // Заспокоювати, розраджувати. Часом і при достатках лихо: як нема долі, немає талану, то й достатки не впокоять (Панас Мирний, III, 1954, 106). 2. церк. У релігійних уявленнях — давати кому-небудь вічний спочинок (про бога, смерть). — Що ж, панство, бог таке нещасному судив, — Сопліца впав у річ, — хай бог його впокоїть... (Адам Міцкевич, Пан Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 292).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Упокоювати, -ко́юю, юєш, сов. в. упоко́їти, -кою, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. В одному Возі моє серце себе впокоїть, одпочине. К. Псал. 139.Як нема долі, нема талану, то й достатки не впокоять. Мир. Пов. II. 84.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
упокоювати (впоко́ювати), -о́юю, -о́юєш, недок., упоко́їти (впоко́їти), -о́ю, -о́їш, док., перех. 1) заст. Дати повний спокій, відпочинок кому-, чому-небудь. || Заспокоювати, розраджувати. 2) церк. У релігійних уявленнях – давати кому-небудь вічний спочинок (про Бога, смерть).
Ілюстрації
| x140px | x140px | x140px |
