Упершині

Упершині, нар. Въ прежнія времена. Впертині так не робилося. НВолын. у. УП’Я́ЛИТИ (ВП’Я́ЛИТИ), лю, лиш; мн. уп’я́лять; док., перех., в кого — що, у сполуч. зі сл. очі, погляд, зір. Довго або пильно, уважно вдивлятися. — І ти не бачилася більше з ним? — спитала я. — Ні. Лише три рази стрітилася. Розминаючись, уп’ялив на мене очі (Коб., І, 1956, 528); [Семен:] Про це не можна забувати, Параско. — Параска схопилася й вп’ялила очі в Семена (Галан, І, 1960, 508).