Відмінності між версіями «Упевнити»
(→Зовнішні посилання) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Зі словника української мови | |
| + | УПЕВНЯТИ (ВПЕВНЯТИ), яю, яєш і УПЕВНЮВАТИ (ВПЕВНЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПЕВНИТИ (ВПЕВНИТИ), ню, ниш, док., перех.. в чому, із спол. що або без додатка. Вселяти певність, переконувати кого-небудь у чомусь. - Впевняла Чубатка, що ті гайдамаки не забаряться, - кажу тітці (Вовчок, VI, 1956, 337); Враження наші щоденні на прикладі нас упевняють.., Що сотворіння живі з нечуттєвих походять начатків [зачатків] (Зеров, Вибр., 1966, 184); - Вона також впевнювала мене, що її тато дармо турбується (Фр., VII, 1951, 58); Постать пригнобленої віком та журбою людини ще більш упевнювала його в сумних прочуттях (Круш., Буденний хліб.., 1960, 141); [Руфін:] Чому я хтів упевнити себе, що й я повинен так служити Риму, як Люцій? (Л. Укр., II, 1951, 508); - Говорити більше не хочу, бо завсігди так буває, що тебе не впевниш (Гр., II, 1963, 109). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 17:37, 4 квітня 2024
Упевнити, -ся. См. Упевняти, -ся.
Зміст
Сучасні словники
Зі словника української мови УПЕВНЯТИ (ВПЕВНЯТИ), яю, яєш і УПЕВНЮВАТИ (ВПЕВНЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПЕВНИТИ (ВПЕВНИТИ), ню, ниш, док., перех.. в чому, із спол. що або без додатка. Вселяти певність, переконувати кого-небудь у чомусь. - Впевняла Чубатка, що ті гайдамаки не забаряться, - кажу тітці (Вовчок, VI, 1956, 337); Враження наші щоденні на прикладі нас упевняють.., Що сотворіння живі з нечуттєвих походять начатків [зачатків] (Зеров, Вибр., 1966, 184); - Вона також впевнювала мене, що її тато дармо турбується (Фр., VII, 1951, 58); Постать пригнобленої віком та журбою людини ще більш упевнювала його в сумних прочуттях (Круш., Буденний хліб.., 1960, 141); [Руфін:] Чому я хтів упевнити себе, що й я повинен так служити Риму, як Люцій? (Л. Укр., II, 1951, 508); - Говорити більше не хочу, бо завсігди так буває, що тебе не впевниш (Гр., II, 1963, 109).
Ілюстрації
|
|
|
|
