Відмінності між версіями «Улан»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 10: Рядок 10:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ulan1.150119.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ulan1.150119.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ulan150119.JPG|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ulan150119.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ulan2.150119.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}

Версія за 19:32, 15 січня 2019

Улан, -на, м. Уланъ. Чуб. V. 94. А в уланах добре жити, довбешкою воші бити. Нп. Ум. Уланик, уланичок, уланчик. Ном. № 811. Грин. ІІІ. 194.

Сучасні словники

УЛА́Н, а, чол. У царській і деяких іноземних арміях — солдат або офіцер легкої кінноти. Вістка про напад уланів на виборців в Городенці розбрелася по цілім повіті (Василь Стефаник, II, 1953, 66); Немов у тумані, не торкаючись землі, пролетіли ескадрони кінної гвардії,.. а вже потім пішли нескінченним потоком улани, драгуни... (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 211); Материні очі метнулися на шлях із села, по якому їхало у поле двоє вершників, мабуть, польських уланів (Д, Бедзик, Студені Води, 1959, 16).

Ілюстрації

Ulan1.150119.jpg Ulan150119.JPG Ulan2.150119.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання