Відмінності між версіями «Уколядувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 7: Рядок 7:
  
 
'''НАКОЛЯДУВА́ТИ''', ую, уєш, док. Заробити колядуванням. ''Вирішили [дівчата] зайти до Василькової хати і там поділити все, що наколядували (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 164).''
 
'''НАКОЛЯДУВА́ТИ''', ую, уєш, док. Заробити колядуванням. ''Вирішили [дівчата] зайти до Василькової хати і там поділити все, що наколядували (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 164).''
 +
 +
'''КОЛЯДУВАТИ, ую, уєш, недок.'''
 +
 +
1. Співати колядки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень. — Благословіть колядувати! — крикнула Горпина, зазираючи у вікно (Панас Мирний, III, 1954, 41); Заховавшись у природній фортеці міста, козаки дозволили собі домашню розкіш — пішли колядувати (Іван Ле, Наливайко, 1957, 77); Наближаються свята, і закортіло мені розказати нашій молоді, як то колись гуляли, колядували (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 56).
 +
 +
2. перен. Ходити з якою-небудь справою від одного до другого. Побоюється [пан], що його строкарі можуть закомизитись і підуть в економії Рокотова, Маркозова чи Кочубея, тому й раніше звичайного послав своїх прикажчиків колядувати по селу (Михайло Стельмах, I, 1962, 186).
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 238.
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 23:24, 24 листопада 2021

Уколядувати, -дую, -єш, гл. Заработать пѣніемъ колядокъ.

Сучасні словники

Уколядувати - наколядувати, заробити, колядувати, отримати щось, щедрувати, хвалити, вихваляти Христа, а потім і господаря дому, господиню та їхніх дітей. Академічний тлумачний словник (1970-1980)

НАКОЛЯДУВА́ТИ, ую, уєш, док. Заробити колядуванням. Вирішили [дівчата] зайти до Василькової хати і там поділити все, що наколядували (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 164).

КОЛЯДУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Співати колядки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень. — Благословіть колядувати! — крикнула Горпина, зазираючи у вікно (Панас Мирний, III, 1954, 41); Заховавшись у природній фортеці міста, козаки дозволили собі домашню розкіш — пішли колядувати (Іван Ле, Наливайко, 1957, 77); Наближаються свята, і закортіло мені розказати нашій молоді, як то колись гуляли, колядували (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 56).

2. перен. Ходити з якою-небудь справою від одного до другого. Побоюється [пан], що його строкарі можуть закомизитись і підуть в економії Рокотова, Маркозова чи Кочубея, тому й раніше звичайного послав своїх прикажчиків колядувати по селу (Михайло Стельмах, I, 1962, 186).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 238.

Ілюстрації

Уколядувати.jpg Уколядувати1.jpg Уколядувати2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/nakoljaduvaty

Зовнішні посилання