Відмінності між версіями «Уквітувати»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Уквітувати, -тую, -єш, '''''гл. ''= '''Уквітчати. '''''Ми Химочку уквітували, щоб люде не пізнали. ...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Уквітувати, -тую, -єш, '''''гл. ''= '''Уквітчати. '''''Ми Химочку уквітували, щоб люде не пізнали. ''Грин. III. 429.  
 
'''Уквітувати, -тую, -єш, '''''гл. ''= '''Уквітчати. '''''Ми Химочку уквітували, щоб люде не пізнали. ''Грин. III. 429.  
 
[[Категорія:Ук]]
 
[[Категорія:Ук]]
 +
 +
 +
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 +
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
УКВІТУВАТИ (ВКВІТЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКВІТЧАТИ (ВКВІТЧАТИ), аю, аєш, док., перех.
 +
1. Убирати, прикрашати квітками, зіллям, зеленню. А пани все по покоях ходять. Молода у кожний куток зазирає, що й як. Забачила зіллячко за образами: — Що це таке? — Се баба божничок уквітчала (Марко Вовчок, I, 1955, 121); І кожну картку уквітчала Фрося Із чорнобривців сплетеним вінком (Микола Бажан, Роки, 1957, 356); Стіни [у класі] прикрасили відібраними Орисею картинами, уквітчали їх ялинковим віттям (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 232);  * Образно. Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквічала [уквітчала] її рястом, Барвінком укрила (Тарас Шевченко, I, 1963, 131);
 +
//  Взагалі прикрашати чим-небудь. Коня залізного вквітчали ми у червонії стрічки... (Володимир Сосюра, II, 1958, 339); [Палагда:] І все село наше чекало [Радянську Армію]. Червоною китайкою хати люди уквітчали (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 84);  * Образно. Вона [жінка] уквітчала своє обличчя солоденькою усмішкою (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 206).
 +
2. Бути прикрасою чому-небудь (про рослини). Повз гірлянди зелені, що уквітчували вхід, проходили купками й поодинці в довгих свитках, кожушках, куртках делегати [з'їзду] (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 377); Життя — живим побідний сурмить збір, Могили мертвих вквітчує барвінок (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 130); Кипарис уквітчала гірляндами Чайная рожа (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 59); Тече, мов голуба ріка, Що лілії вквітчали, Шевченка слово і Франка До Коласа й Купали (Максим Рильський, III, 1961, 234).
 +
 +
==Ілюстрації==

Версія за 00:08, 22 листопада 2017

Уквітувати, -тую, -єш, гл. = Уквітчати. Ми Химочку уквітували, щоб люде не пізнали. Грин. III. 429.


{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}


Сучасні словники

УКВІТУВАТИ (ВКВІТЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКВІТЧАТИ (ВКВІТЧАТИ), аю, аєш, док., перех. 1. Убирати, прикрашати квітками, зіллям, зеленню. А пани все по покоях ходять. Молода у кожний куток зазирає, що й як. Забачила зіллячко за образами: — Що це таке? — Се баба божничок уквітчала (Марко Вовчок, I, 1955, 121); І кожну картку уквітчала Фрося Із чорнобривців сплетеним вінком (Микола Бажан, Роки, 1957, 356); Стіни [у класі] прикрасили відібраними Орисею картинами, уквітчали їх ялинковим віттям (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 232); * Образно. Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквічала [уквітчала] її рястом, Барвінком укрила (Тарас Шевченко, I, 1963, 131); // Взагалі прикрашати чим-небудь. Коня залізного вквітчали ми у червонії стрічки... (Володимир Сосюра, II, 1958, 339); [Палагда:] І все село наше чекало [Радянську Армію]. Червоною китайкою хати люди уквітчали (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 84); * Образно. Вона [жінка] уквітчала своє обличчя солоденькою усмішкою (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 206). 2. Бути прикрасою чому-небудь (про рослини). Повз гірлянди зелені, що уквітчували вхід, проходили купками й поодинці в довгих свитках, кожушках, куртках делегати [з'їзду] (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 377); Життя — живим побідний сурмить збір, Могили мертвих вквітчує барвінок (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 130); Кипарис уквітчала гірляндами Чайная рожа (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 59); Тече, мов голуба ріка, Що лілії вквітчали, Шевченка слово і Франка До Коласа й Купали (Максим Рильський, III, 1961, 234).

Ілюстрації