Уймати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:53, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Уймати, -маю, -єш, сов. в. уйми́ти, -млю, -меш и уняти, уйму, -меш, гл. Врать, взять, отнимать, отнять. Був їден богач і тілько вже богацтва мав, аж не мав де подіти. І вже йшов до Господа Бога, аби їму пан Біг троха уймив того богацтва. Гн. ІІ. 132.
