Уважливий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Уважливий, -а, -е. 1) = Уважний. Знайшов уважливого слухача. Левиц. Пов. 261. 2) Съ удар. на з-мъ слогѣ: уважливий. Важный, серіозный. Класти сіно в стоги, се діло уважливе: можно й без обіду перебути, бо як дощ піде, а стіг не вивершений буде, то погано, треба поспішаться. Волч. у. (Лобод.).
Уважно слухати лекцію


Сучасні словники

УВА́ЖЛИВИЙ (ВВА́ЖЛИВИЙ), а, е. Те саме, що уважний. Старші сестри вже вгамувались, притихли і були дуже вважливі до Зосі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 209); Денис був з дитинства трудний син, неслухняний, свавільний.. Ллє хлопець вилюднів, виріс і став уважливим сином (Сенчм На Бат. горі, 1960, 139); В таких обопільних.. проявах уважливого, теплого ставлення одного до одного, по-моєму, повинні скрашуватись ще більше взаємини людей, міцніти їхній зв'язок (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 299).


Уважний -а, -е. 1) Який сприймає або робить щось з увагою (у 1 знач.). || Який виражає увагу. || Який виконується з увагою (у 1 знач.). 2) Який виявляє увагу (у 2 знач.) до кого-небудь; прихильний, доброзичливий, турботливий. || Люб'язний, привітний.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання