Відмінності між версіями «Тімаха»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Тімаха, -хи, '''''об. ''1) Смыслящій, понимающій, мастеръ, мастерица въ какомъ-либо дѣлѣ. ''Роз...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тімаха, -хи, '''''об. ''1) Смыслящій, понимающій, мастеръ, мастерица въ какомъ-либо дѣлѣ. ''Розумна й по хазяйству до всього тімаха. ''Мкр. Н. 30. 2) Удалецъ. | '''Тімаха, -хи, '''''об. ''1) Смыслящій, понимающій, мастеръ, мастерица въ какомъ-либо дѣлѣ. ''Розумна й по хазяйству до всього тімаха. ''Мкр. Н. 30. 2) Удалецъ. | ||
[[Категорія:Ті]] | [[Категорія:Ті]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | <big><big>'''Сучасні словники'''</big></big> | ||
| + | ТІМА́ХА, и, чол. і жін., заст. | ||
| + | 1. Той, хто щось добре знає, уміє; майстер якоїсь справи. — Ну!.. Уміли готувати і на стіл давати! Знать, тімахи коло печі і дочка і мати! (Українські поети-романтики.., 1968, 555); | ||
| + | // Спритна, брава людина, молодець. | ||
| + | 2. Нетяга, бідолаха. Знайшли Ентелла-сіромаху, Що він під тином гарно спав; Сього сердечного тімаху Будити стали, щоб устав (Іван Котляревський, I, 1952, 94); Жене його із краю в край, тімаху, Людське лукавство да єхидство кляте (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 365). | ||
| + | |||
| + | <big><big>'''Ілюстрації'''</big></big> | ||
| + | |||
| + | <gallery> | ||
| + | 2013-12-12-2.jpg | ||
| + | <gallery> | ||
| + | 3051797-ukrainian-woman-with-apples.jpg | ||
| + | </gallery> | ||
| + | <gallery> | ||
| + | 27446 original.jpg | ||
| + | </gallery> | ||
| + | |||
| + | Див. також | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/timakha Словник ] | ||
Версія за 12:53, 17 жовтня 2016
Тімаха, -хи, об. 1) Смыслящій, понимающій, мастеръ, мастерица въ какомъ-либо дѣлѣ. Розумна й по хазяйству до всього тімаха. Мкр. Н. 30. 2) Удалецъ.
Сучасні словники
ТІМА́ХА, и, чол. і жін., заст.
1. Той, хто щось добре знає, уміє; майстер якоїсь справи. — Ну!.. Уміли готувати і на стіл давати! Знать, тімахи коло печі і дочка і мати! (Українські поети-романтики.., 1968, 555);
// Спритна, брава людина, молодець.
2. Нетяга, бідолаха. Знайшли Ентелла-сіромаху, Що він під тином гарно спав; Сього сердечного тімаху Будити стали, щоб устав (Іван Котляревський, I, 1952, 94); Жене його із краю в край, тімаху, Людське лукавство да єхидство кляте (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 365).
Ілюстрації
Див. також Словник
